Цей Звіт про управління складено відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 No 996-XIV.

8 жовтня 2004 року постановою Кабінету Міністрів України №1330 «Деякі питання Державної іпотечної установи» була створена Державна іпотечна установа (далі – ДІУ, Установа). Єдиним засновником та власником Установи є Держава в особі Кабінету Міністрів України. Діяльність Установи регламентується актами Кабінету Міністрів України, зокрема Статутом Установи, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 05.02.2020 № 43 (в редакції наказу МФУ від 05.04.2021 №198). Предметом діяльності Установи є: - придбання, відчуження, управління та здійснення інших операцій з іпотечними та іншими активами відповідно до законодавства; - надання фінансових кредитів, виконання зобов’язань, за якими забезпечене іпотечними та іншими активами; - випуск, емісія цінних паперів та організація їх обігу; - надання послуг з обслуговування міжнародних кредитних ліній; - фінансовий лізинг стосовно об’єктів житлової нерухомості відповідно до законодавства; - здійснення функцій замовника будівництва житла; - розробка і впровадження стандартів, норм і процедур іпотечного кредитування та лізингу з метою зменшення ризиків учасників ринку. Державна іпотечна установа має 19 річний досвід рефінансування іпотечних кредитів та роботи на ринку цінних паперів. З метою зменшення навантаження на державний бюджет та збільшення обсягів фінансування житлових програм, ДІУ здійснює залучення фінансових ресурсів шляхом випуску і розміщення власних цінних паперів із додатковим забезпеченням у вигляді державної гарантії. Загалом, за період діяльності Установою було випущено цінних паперів на загальну номінальну вартість 12,5 млрд. гривень, з яких 7 млрд. грн. вже погашено, 3 млрд грн. – знаходяться в процесі погашення, з яких 1,68 млрд грн виплачено інвесторам Гарантом. Облігації на загальну номінальну вартість 2,5 млрд. грн. на даний час знаходяться у інвесторів. За період діяльності Державною іпотечною установою було видано банкам-партнерам за різними програмами кредитування 12,3 млрд. грн., в тому числі рефінансовано більше 10 тисяч іпотечних кредитів за Стандартами ДІУ. Крім того, Установою, на виконання урядової програми 2009 року, було придбано та безкоштовно передано громадянам України більше 5,5 тисяч квартир у 115 населених пунктах України.

Основною метою діяльності є рефінансування іпотечних кредиторів за рахунок власних та залучених коштів, у тому числі коштів, що надійшли від розміщення цінних паперів. На сьогодні ДІУ виконує функції державного інституту розвитку ринку іпотечного кредитування в якості установи другого рівня ринку та здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Установи. Державна іпотечна установа є юридичною особою у формі державної організації (установи, закладу). Програми ДІУ забезпечують доступ різних верств населення до житла через використання іпотечних кредитів та отримання житла на умовах фінансового лізингу із сплатою винагороди (відсотків за іпотечними кредитами або винагороди за лізингом) розмір якої значно менше ніж ринкові ставки за аналогічними інструментами в національній грошовій одиниці.

Дочірніх компаній Установа не має.

За підсумками 2023 року збиток склав 294 761 тис грн., за 2022 рік – 394 513 тис грн., за 2021 рік -357775 тис грн. Прибуток Установи, отриманий за підсумками 2020 року складає 1 249 тис. грн, Вплив повномасштабної військової агресії росії, економічної кризи призвели до різкого спаду в економіці країни, національна валюта України знецінилась у понад три рази. Все це призвело до того, що кількість діючих банків в Україні починаючи з 01.01.2014 зменшилась на 117 банківських установ і станом на 31.12.2023 року становить 63 діючих банків. Це також відобразилось на діяльності Установи. ДІУ здійснює стягнення проблемної заборгованості, в т. ч. в судовому порядку. Через недосконалість чинного законодавства та неоднозначну практику судочинства в Україні, стягнення простроченої заборгованості є довготривалим та не завжди результативним процесом, що негативно впливає на якість активів та фінансові результати діяльності ДІУ. Перспективи української економіки у 2024 та 2025 роках є дуже невизначеними й залежатимуть від багатьох чинників, зокрема від припинення бойових дій та початку відновлювальних робіт. За оцінками експертів, повоєнна відбудова України потребуватиме величезних ресурсів – від 500 млрд євро. Установа продовжує оцінювати ефект впливу від повномасштабної агресії росії проти України та зміни економічних умов на свою діяльність, фінансовий стан, фінансові результати. Остаточна оцінка втрат економіки від війни росії проти України насамперед залежатиме від тривалості воєнних дій та наслідки цих дій передбачити вкрай складно. Вплив ризиків на майбутню діяльність Установи не може бути визначений у даний момент через наявну невизначеність. Керівництво вважає, що вживає всі належні заходи для підтримки стабільної діяльності Установи, необхідні за існуючих обставин.

З метою диверсифікації джерел фінансування програм ДІУ та зменшення навантаження на Державний Бюджет, Державна іпотечна установа здійснює емісію власних цінних паперів із додатковим забезпеченням у вигляді державної гарантії. Починаючи з 2006 року Державною іпотечною установою було випущено облігацій із додатковим забезпеченням у вигляді державних гарантій на загальну номінальну вартість 12,5 млрд. гривень, з них 7 млрд. гривень уже погашено в повному обсязі (таблиця 1), а 1,68 млрд грн (державна гарантія 2013 року – облігацій серії «В3» та «С3») - виплачені Гарантом інвесторам, відповідно до проспекту емісії, 0,8 млрд грн облігації серії "D3" з грудня 2023 року знаходяться в процесі погашення. Балансова вартість зобов’язань Державної іпотечної установи станом на 31.12.2023 року становить 5 185 685 тис гривень. Головною складовою зобов’язань ДІУ станом на кінець звітного періоду є зобов’язання Державної іпотечної установи по обслуговуванню випущених власних облігацій із додатковим забезпеченням у вигляді державних гарантій (3 040 231 млн грн) та зобов’язання перед МФУ за погашеними інвесторам облігаціями ДІУ серії «В3» та «С3», що були забезпечені державною гарантією 2013 року (1 676,4 млн грн – у складі інших зобов’язань. Станом на 31.12.2023 року загальна сума випущених ДІУ облігацій з додатковим забезпеченням у вигляді державних гарантій, враховуючи облігації – 2006, 2007, 2008, 2012, 2013 та 2019 років становить 12,5 млрд. гривень. З них, станом на 31.12.2023 року загальна сума зобов’язань за випущеними ДІУ облігаціями становить 3 293,4 млн. грн., в т. ч. облігації серії "D3" (2013) на суму 793,4 млн. грн. знаходяться в процесі погашення. На виконання умов Договору про погашення заборгованості ДІУ від 26.12.2013 року №15010-03/127 (далі – Договір) Міністерство фінансів України за Державною гарантією від 26.12.2013 року №15010-03/128 сплатило за іменні відсоткові облігації серії "В3" номінальну вартість в розмірі 946 400 тис. грн. та серії "С3" номінальну вартість в розмірі 730 000 тис. грн. Також, на виконання умов Договору про погашення заборгованості ДІУ від 28.12.2019 р. №13010-05/285 Міністерство фінансів за Державною гарантією від 28.12.2019 р. №13010-05/286 сплатило відсотки в розмірі 282 364 тис. грн. за облігаціями серії «F3», а за Договором про погашення заборгованості ДІУ від 11.12.2019 р. №13010-05/226 за Державною гарантією від 11.12.2019 р. №13010-05/227 сплатило відсотки в розмірі 65 161 тис. грн. за облігаціями серії «Е3». Державна іпотечна установа, в свою чергу, погасила борг Міністерству фінансів України в розмірі 70 591 тис. грн. за облігаціями серії «F3».

Діяльність Державної іпотечної установи не має впливу на навколишнє середовище. Оскільки відповідно до п.6 статуту ДІУ предметом діяльності Установи є: - придбання, відчуження та здійснення інших операцій з активами, зокрема іпотечними, відповідно до законодавства; - надання фінансових кредитів, виконання зобов’язань за якими забезпечене, зокрема, іпотечними активами; - випуск, емісія цінних паперів та організація їх обігу; - надання послуг з обслуговування міжнародних кредитних ліній; - фінансовий лізинг стосовно об’єктів житлової нерухомості відповідно до законодавства; - здійснення функцій замовника будівництва житла; - розроблення і впровадження методологічних рекомендацій, а також єдиних стандартів, норм і процедур з питань іпотечного кредитування та фінансового лізингу.

Колектив Державної іпотечної установи сьогодні – це команда професіоналів, які мають високі професійні навички та досвід роботи. Управління персоналом включає в себе пошук та прийняття на роботу нових співробітників, організація праці, формування концепції оплати праці і матеріального стимулювання співробітників ДІУ, їх кар’єрне зростання, навчання і розвиток, соціальна політика в Установі. Мета кадрової політики в ДІУ полягає в забезпеченні оптимального балансу між потребами Установи, вимогами чинного законодавства, станом ринку праці та процесів комплектування, збереження і розвитку персоналу. Станом на 31.12.2023 року загальна кількість працівників ДІУ становить 95 осіб. Станом на початок звітного року кількість працюючих становила 102 осіб. Середньооблікова чисельність працюючих за підсумками 2023 року становить 93 особа, з них жінок – 49 (53%). Державна іпотечна установа поважає право своїх працівників на створення профспілкової організації, що представляє інтереси співробітників – членів профспілки. Адміністрація ДІУ співпрацює з Первинною професійною спілкою «Працівників Державної іпотечної установи» та веде з членами профкому відкритий діалог. Це гарантує виявлення потенційних проблем і їх своєчасне розв’язання. Ще одна гарантія захисту інтересів і прав працівників — колективний договір. Державна іпотечна установа приділяє особливу увагу виконанню колективного договору, що регулює питання оплати праці, соціальних пільг, режиму праці, тривалості робочого часу і відпочинку.

В ДІУ забезпечено розподіл функцій, обов'язків та повноважень у системі управління ризиками, а також чітку схему відповідальності згідно з таким розподілом. Розподіл функцій і повноважень охоплює всі організаційні рівні і підрозділи ДІУ. До процесу управління ризиками залучені такі функціональні та структурні підрозділи ДІУ, як комісія з реорганізації, у межах своїх повноважень. У процесі управління ризиками правління ДІУ делегує частину своїх функцій, повноважень профільним комітетам і комісіям. Зокрема в системі управління ризиків установи комітети здійснюють наступні функції: - до компетенції Комітету з питань проблемних боргів належить прийняття рішень щодо здійснення заходів для врегулювання проблемної кредитної заборгованості юридичних та фізичних осіб перед Установою, а також прийняття рiшень щодо визнання заборгованості безнадійною; - основними завданнями Комiтету з управління активами і пасивами є формування та реалізація політики ДІУ стосовно здiйснення активно-пасивних операцiй; визначення стратегiї діяльності ДIУ на середньостроковий та довгостроковий періоди; регламентування проведення активних i пасивних операцiй; - планування фiнансових потокiв ДІУ; - основними завданнями Кредитно-інвестиційного комiтету є формування та реалізація кредитної та iнвестицiйної полiтики ДIУ; забезпечення виконання принципу колегiальностi під час прийняття рiшень i належного обґрунтування доцiльностi здійснення ДІУ операцiй, якi мають кредитний ризик. В ДІУ розподілені функції і повноваження з управління ризиками між операційними службами та контрольними службами. Розподіл обов'язків і підпорядкованість задокументовані у вигляді положень про відповідні структурні підрозділи ДІУ, посадових інструкцій керівників та працівників, а також розпорядчих документів з питань розподілу функціональних обов’язків.

Операційні ризики – імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок недоліків або помилок в організації внутрішніх процесів, навмисних або ненавмисних дій працівників Установи або інших осіб, збоїв у роботі інформаційних систем Установи або внаслідок впливу зовнішніх факторів. Операційний ризик уключає юридичний ризик, однак виключає ризик репутації та стратегічний ризик. Операційний ризик класифікується по наступних трьох ознаках: - джерело ризику; - причина виникнення; - вид ризику. До джерел операційного ризику варто віднести: - персонал Установи (його шахрайські, недбалі або помилкові дії, корупція, злодійство й недотримання нормативно-правових актів регуляторних органів та внутрішніх нормативних документів); - бізнес-процеси, що здійснюються ДІУ (через недостатній контроль і виконання зайвої регламентації); - інформаційні й технологічні системи, що діють в Установі (провал або перебої в IT програмах, застарілі програмні продукти або технічні засоби, несумісність програмних продуктів; - зовнішнє середовище, некероване ДІУ (зміна в правовому регулюванні, атака хакерів, поведінка клієнтів Установи, природні події типу землетрусів, повеней, урагану; пожежа, терористичні акти тощо). Причинами виникнення операційних ризиків є: - складність інструментів; - неякісна юридична документація; - несанкціонований доступ до інформаційних систем; - залежність від обмеженого числа співробітників; - помилки в комп'ютерних програмах; - неповна або не надана в строк управлінська інформація; - затримки в обороті інформації; - відсутність опису операційних процедур та інше. По виду операційні ризики діляться на адміністративні (ризики виникнення збитків, пов'язаних з ненавмисними помилковими діями співробітників Установи або сторонніх осіб) і кримінальні (ризики виникнення збитків, пов'язаних з навмисними діями працівників Установи або сторонніх осіб), внутрішні й зовнішні. Заходи з управління операційними ризиками містять: - щоденне застосування підрозділами ДІУ механізмів внутрішнього контролю; - встановлення єдиних стандартів кредитування, надання послуг з лізингу; - розроблення нових та удосконалення чинних процедур; - актуалізація бази внутрішніх нормативних документів. Юридичні ризики – імовірність виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів унаслідок невиконання сторонами умов договорів у зв'язку з їх невідповідністю вимогам законодавства. Юридичні ризики розподіллено за такими напрямками: - ризики відповідності законодавству; - ризики судової практики. Заходи з управління юридичними ризиками включають: - актуалізація бази внутрішніх нормативних документів; - моніторинг змін у законодавстві України, що пов’язаний з діяльністю Установи; - моніторинг судових справ, стороною за якими є Установа.

Ризики ліквідності – імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок неспроможності Установи забезпечувати фінансування зростання активів та/або виконання своїх зобов'язань у належні строки. Ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відтоками коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов'язання. Установа для себе виділяє наступні види ризиків ліквідності: - ризик неплатоспроможності установи, як ризик не виконати власні зобов’язання; - ризик ринкової ліквідності, як ризик неможливості залучити або надати кошти на ринку за прийнятними умовами; - ризик балансової ліквідності, як незбалансованість грошових потоків установи у часі. Заходи з управління ризиком ліквідності включають: - GAP – аналіз; - складання бюджету ДІУ та проводження діяльності виключно в межах такого бюджету; - застосування ефективного управління активами і пасивами, спрямованого на забезпечення підтримки відповідного рівня ліквідності, ведення платіжного календаря.

Кредитний ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок невиконання боржником /лізингоодержувачем/ контрагентом узятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору. Кредитний ризик присутній там, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента, позичальника чи лізингоодержувача. Він виникає кожного разу, коли ДІУ надає кошти, бере зобов'язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов договорів. ДІУ створює ефективну систему управління кредитним ризиком, що забезпечує своєчасні та адекватні процедури з виявлення, вимірювання, моніторингу, звітування, контролю і пом'якшення кредитного ризику як на індивідуальній, так і на портфельній основі. Заходи з управління кредитним ризиком включають: - встановлення єдиних стандартів кредитування, надання послуг з лізингу; - оцінка фінансового стану банків та юридичних осіб щодо можливості виконати взятих на себе зобов’язань для реалізації стандартів, програм Установи; - оцінка фінансового стану фізичних осіб шляхом визначення кредитоспроможності (платоспроможності) при операціях з надання фінансового лізингу та, у разі необхідності (наприклад: іпотечне кредитування Установою фізичних осіб), інших кількісних та якісних показників; - встановлення вимог до забезпечення кредитів, розміщення депозитів; - формування резервів під знецінення (зменшення вартості) активів; - встановлення обмежень на проведення операцій, що генерують кредитний ризик; - встановлення додаткових вимог, до кінцевих позичальників; - страхування предмету іпотеки, лізингу; - встановлення та перегляд лімітів на операції; - установлення внутрішніх обмежень, здійснення зворотного відступлення банками. Установа є установою другого рівня з фінансування іпотеки житла. Основною метою діяльності Установи є рефінансування іпотечних кредиторів (банків і небанківських фінансових установ, які провадять діяльність з надання забезпечених іпотекою кредитів), у тому числі за рахунок коштів, що надійшли від розміщення цінних паперів, здійснення операцій фінансового лізингу об’єктів житлової нерухомості. На даний час ДІУ здійснює лише операції з надання фінансового лізингу, згідно Порядку забезпечення Державною іпотечною установою поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу, затвердженого Постановою КМУ від 14.11.2018 №1201. Цим Порядком визначені граничні межі вартості житла, суми та порядок компенсації лізингових платежів на умовах тристороннього договору, що укладається між ДІУ, заявником та відповідним органом забезпечення житлом. Договором визначається механізм компенсації частини лізингових платежів за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел.

Ринкові ризики - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок несприятливої зміни курсів іноземних валют, процентних ставок, вартості фінансових інструментів. Ринкові ризики включають такі ризики: - ризик дефолту, який виникає через невиконання емітентом боргового цінного папера або іншого інструменту, що міститься в торговому портфелі Установи, своїх контрактних зобов'язань. ДІУ уникає зазначеного ризику; - процентний ризик торгової портфеля, який виникає через несприятливі зміни ринкових процентних ставок, що впливають на вартість боргового цінного паперу або іншого інструменту з фіксованим прибутком, вартість похідного фінансового інструменту (деривативу), базовою змінною для якого є ринкова процентна ставка, що містяться в торговому портфелі Установи. ДІУ уникає зазначеного ризику; - ризик кредитного спреду, який виникає через розширення (збільшення) кредитного спреду між дохідністю до погашення цінного папера або іншого фінансового інструменту з фіксованим прибутком, що міститься в торговому портфелі Установи, та без ризиковою дохідністю до погашення (дохідністю до погашення облігацій внутрішньої державної позики, номінованих у національній валюті) з аналогічною дюрацією, яка впливає на ринкову вартість таких інструментів. Розширення кредитного спреду може бути пов'язане як зі зниженням кредитної якості емітента фінансового інструменту, так і з загальними змінами ринкової кон'юнктури. ДІУ уникає зазначеного ризику – операції заплановані лише з безризиковими цінними паперами, а саме: облігаціями внутрішньої державної позики; - фондовий ризик, який виникає через несприятливі зміни ринкової вартості акцій та інших цінних паперів із нефіксованим прибутком, що містяться в торговому портфелі Установи. ДІУ уникає зазначеного ризику; - валютний ризик, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют, що впливають на активи та зобов'язання Установи. ДІУ уникає зазначеного ризику – операції проводяться лише у національній валюті; - товарний ризик, який виникає через несприятливі зміни ринкової вартості товарів, які можуть обліковуватись на балансі Установи для продажу. ДІУ уникає зазначеного ризику; - ризик волатильності, який виникає через несприятливі зміни волатильності ринкових цін, процентних ставок, ринкових індексів і валютних курсів, що призводять до зменшення вартості опціонів, уключаючи вбудовані опціони в інші фінансові інструменти. ДІУ уникає зазначеного ризику. Заходи з управління ринковими ризиками за наявності певних активів та операцій включатимуть: - проведення аналізу зміни ринкових факторів; - GAP – аналіз; - рефінансування при виключно стандартних умовах іпотечного кредитування; - лімітування; - VaR - моделювання; - збалансованість активів та зобов'язань.

Ризики репутації - наявні або потенційні ризики для доходу й капіталу, які виникають внаслідок несприятливого сприйняття іміджу установи клієнтами, контрагентами, засновниками або органами нагляду. Заходи з управління ризиком репутації становлять: - формування іміджевої політики ДІУ; - забезпечення інформаційної відкритості Установи; - використання PR- методів (інтерв'ю, коментарі, статті, проведення опитування клієнтів, проведення брифінгів, прес-конференцій, культурно-освітніх заходів, надання інформаційних послуг); - проведення моніторингу публікацій у ЗМІ, в мережі Інтернет. Стратегічний ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок неправильних управлінських рішень та неадекватного реагування на зміни в бізнес-середовищі. Цей ризик виникає внаслідок несумісності: - стратегічних цілей Установи; - планів (бюджетів), розроблених для досягнення цих цілей; - ресурсів, задіяних для досягнення цих цілей. Ресурси, що потрібні для реалізації бізнес-стратегій, можуть бути як матеріальними, так нематеріальними. До них належать канали взаємодії і обміну інформацією, операційні системи, мережі надання послуг та продуктів, управлінський потенціал та можливості. Внутрішні характеристики Установи мають оцінюватися з точки зору впливу економічних, технологічних, конкурентних, наглядових та інших змін зовнішнього середовища. Заходи з управління стратегічним ризиком становлять: - формування планів (бюджетів) виключно на підставі стратегічних цілей та враховуючи наявну та необхідну ресурсну базу; - дотримання усіма працівниками планових (бюджетних) показників; - своєчасне коригування показників, враховуючи зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі для досягнення стратегічних цілей. Комплаєнс-ризик - імовірність виникнення збитків/санкцій, додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів або втрати репутації внаслідок невиконання ДІУ вимог законодавства, нормативно-правових актів, ринкових стандартів, правил добросовісної конкуренції, правил корпоративної етики, Антикорупційної програми ДІУ, у тому числі виникнення конфлікту інтересів, а також внутрішніх нормативних документів Установи. Заходи з управління комплаєнс-ризиком становлять: - діяльність Установи повинна бути побудована лише в рамках діючого законодавства, встановлених ринкових стандартів та правил добросовісної конкуренції; - наявність необхідної документації для виконання кожним працівником Установи покладених на нього функцій та обов’язків в обсязі та в рамках діючих процедур, що відповідають діючому законодавству та уникнення конфлікту інтересів; - забезпечення своєчасного оновлення внутрішніх нормативних документів Установи; - дії персоналу лише в рамках встановлених процедур; - інше.

В 2023 році триває процедура реорганізації, Установа здійснює свою діяльність в рамках отриманих ліцензій та затвердженої бізнес моделі. Витрати на дослідження та інновації в 2023 році відсутні.

Установа не є акціонерним товариством. Власних акцій не має.

Єдиним засновником та власником Установи є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України. Державна іпотечна установа створена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2004 року №1330 «Деякі питання Державної іпотечної установи». Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 року № 1054 «Деякі питання Державної іпотечної установи» цілісний майновий комплекс Державної іпотечної установи віднесено до сфери управління Міністерства фінансів України (далі – Мінфін). Наказом Міністерства економіки України від 11.01.2022 №83-22 «Про утворення комісії з питань передачі цілісного майнового комплексу Державної іпотечної установи до сфери управління Міністерства економіки України» була створена комісія та 03.02.2022 року був підписаний акт приймання-передачі об’єкту (цілісного майнового комплексу ДІУ), що передається із сфери управління Міністерства фінансів України до сфери управління Міністерства економіки України. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 945 «Деякі питання приєднання Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» (код згідно з ЄДРПОУ 44098710) прийняте рішення реорганізувати Державну іпотечну установу шляхом її приєднання до ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія».

Головною складовою активів ДІУ станом на 31.12.2023 є портфель операцій фінансового лізингу за програмою «Забезпечення поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу», який складає 97,4% загального обсягу балансової вартості кредитів ДІУ станом на 31.12.2023. Загалом кредити складають 94,3% активів ДІУ. Грошові кошти, які є найбільш ліквідним активом складають 3,9% активів. Решта 1,8% активів припадає на дебіторську заборгованість та необоротні матеріальні активи. Протягом 2023 року розмір активів в порівнянні з 2022 роком ДІУ зменшився на 218,056 млн грн. і станом на 31.12.2023 року становить 1805,099 млн грн. 94,3% активів ДІУ складають кредити, до складу яких віднесено заборгованість за рефінансованими ДІУ іпотечними кредитами (кредити фізичних осіб), заборгованість фізичних осіб за майно (квартири) передані у фінансовий лізинг (фінансовий лізинг) та заборгованість за розрахунками по кредитам банкам, визнаними неплатоспроможними та які знаходяться в процесі ліквідації (кредити банків). Установа є єдиною українською компанією другого рівня, що займається рефінансуванням іпотечних кредиторів (банків), які надають забезпечені іпотекою кредити. Проблеми банківської системи мають негативний вплив на показники діяльності Установи. Так, очищення банківської системи зумовило суттєве погіршення якості кредитного портфелю Установи, в основному за рахунок кредитів, що видавались банками, які наразі виведено з ринку. В умовах банківської кризи Установа, як учасник фінансового ринку, також зазнала негативного впливу на свою діяльність. Так, станом на початок 2014 року, кількість банків-партнерів Установи становила 121 банківську установу, а станом на 31.12.2023 року їх кількість зменшилась і становила 48 банківських установ. Припинення функціонування банків, визнаних неплатоспроможними, призвело до того, що: • Установа вимушена самостійно обслуговувати іпотечні кредити, надані громадянам України на придбання окремого житла; • Установі не були повернуті фінансові кредити, надані таким банкам для формування портфелю іпотечних кредитів та для завершення будівництва доступного житла; • було суттєво обмежено доступ Установи до грошових коштів, розміщених на поточних рахунках, відкритих в цих банках. Головною причиною погіршення фінансового стану Державної іпотечної установи стало суттєве погіршення якості кредитного портфелю Установи, в основному за рахунок кредитів, що видавались банками, які наразі виведено з ринку. В результаті чого Державною іпотечною установою в 2018 році було сформовано резерв, відповідно до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Під впливом фінансово-економічної кризи банківські установи країни зазнали падіння ліквідності своїх активів, що в свою чергу призвело до недотримання договірних умов деякими банками-партнерами Установи, у зв’язку з чим ДІУ було сформовано резерви під знецінення (зменшення корисності) активів. З 2018 року Державна іпотечна установа перейшла на визначення резервів по активам за принципом очікуваних збитків, що відповідає стандарту МСФЗ 9, що призвело до зниження власного капіталу внаслідок збільшення суми резервів під зменшення корисності активів (станом на 31.12.2023р. розмір резервів становить 3 млрд. грн.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 945 «Деякі питання приєднання Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» (код згідно з ЄДРПОУ 44098710) прийняте рішення реорганізувати Державну іпотечну установу шляхом її приєднання до ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія». Постановою встановлено: • що за договорами, укладеними Державною іпотечною установою, здійснюється перехід прав та обов’язків до приватного акціонерного товариства “Українська фінансова житлова компанія” в обсязі та на умовах, що існуватимуть на момент підписання передавального акту; • що державні гарантії, надані 11 та 28 грудня 2019 р. на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 961 “Про надання у 2019 році державної гарантії за зобов’язаннями Державної іпотечної установи” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 473) та від 18 грудня 2019 р. № 1117 “Про надання у 2019 році державної гарантії за зобов’язаннями Державної іпотечної установи” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 3, ст. 139) на користь Державної іпотечної установи для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за внутрішніми кредитами (позиками), що залучені Державною іпотечною установою, та умови їх надання є чинними за зобов’язаннями, що переходять до приватного акціонерного товариства “Українська фінансова житлова компанія” як правонаступника всіх прав і обов’язків Державної іпотечної установи. Постановою було затверджено Порядок здійснення заходів, пов’язаних з приєднанням Установи до ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» (далі – Укрфінжитло).

05.10.2021 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДІУ внесений запис №1000701270048041728 щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Відповідно до п. 13 Розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства» у зв’язку з приєднанням Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія" зазначене акціонерне товариство є правонаступником прав та обов’язків Державної іпотечної установи. 02.12.2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято рішення (постанова №1265 «Питання передачі цілісного майнового комплексу Державної іпотечної установи та повноважень з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі акціонерного товариства “Українська фінансова житлова компанія») про передачу цілісного майнового комплексу Державної іпотечної установи (код згідно з ЄДРПОУ 33304730) із сфери управління Міністерства фінансів до сфери управління Міністерства економіки України. Станом на 31.12.2023 р. триває процес реорганізації.

Установа в своїй діяльності не керується власним кодексом корпоративного управління. Відповідно до вимог чинного законодавства України, Установа не зобовязана мати власний кодекс корпоративного управління. Ст.33 Закону України "Про акціонерні товариства" питання затвердження принципів (кодексу)корпоративного управління товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Установа не є акціонерним товариством. Загальні збори акціонерів не проводились та кодекс корпоративного управління не затверджувався. У звязку з цим, посилання на власний кодекс корпоративного управління, яким керується емітент, не наводиться.

Посилання на всю відповідну інформацію про практику корпоративного управління, застосовану понад визначені законодавством вимоги: принципи корпоративного управління, що застосовуються Установою в своїй діяльності, визначені чинним законодавством України та Статутом, який розміщений за посиланням https://ipoteka.gov.ua/certificate/ Будь - яка інша практика корпоративного управління не застосовується.

Інформація щодо відхилень від положень кодексу корпоративного управління не наводиться, оскільки Установа не має власного кодексу корпоративного управління та не користується кодексами корпоративного управління інших підприємств, установ, організацій.

З метою здійснення внутрішнього контролю та аудиту в ДІУ утворена Служба внутрішнього аудиту, яка підзвітна наглядовій раді ДІУ та є органом оперативного контролю наглядової ради ДІУ і діє відповідно до положення, затвердженого наглядовою радою, що свідчить про дотримання принципу забезпечення організаційної незалежності підрозділу внутрішнього аудиту. Головною метою діяльності та функціонування Служби внутрішнього аудиту є діяльність по наданню незалежних та об’єктивних гарантій (розумної впевненості) і консультацій, направлених на вдосконалення діяльності Установи, а також надання допомоги в досягненні мети діяльності Установи, використовуючи систематизований і послідовний підхід по оцінці і підвищенні ефективності процесів управління ризиками, контролю та корпоративного управління. Організація та проведення внутрішнього аудиту, підготовки аудиторських звітів, висновків та рекомендацій в ДІУ здійснюється з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами та чинним законодавством. Служба проводить оцінку ефективності внутрішнього контролю за бізнес-процесами, здійснює незалежний нагляд за наявними ризиками, а також координацію та взаємодію із зовнішніми аудиторами, державними органами контролю та регулювання. Аудиторські перевірки проводяться Службою відповідно до плану роботи, затвердженого наглядовою радою Установи, за результатами яких складаються звіти і висновки та надаються рекомендації правлінню Установи. Зазначені рекомендації впроваджувалися Установою у встановлені терміни.

станова не є акціонерним товариством. Загальні збори акціонерів не проводились

Єдиним засновником та власником Установи є Держава в особі Кабінету Міністрів України. Діяльність Установи регламентується актами Кабінету Міністрів України, зокрема Статутом Установи, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 05.02.2020 № 43 (в редакції наказу МФУ від 05.04.2021 №198).

 02.12.2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято рішення (постанова №1265 "Питання передачі цілісного майнового комплексу Державної іпотечної установи та повноважень з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі акціонерного товариства “Українська фінансова житлова компанія") про передачу цілісного майнового комплексу Державної іпотечної установи (код згідно з ЄДРПОУ 33304730) із сфери управління Міністерства фінансів до сфери управління Міністерства економіки України.

Відповідно до п.34 Статуту ДІУ органами управління Установою є наглядова рада і правління. Нагляд за діяльністю, фінансовою стабільністю Установи і дотриманням нею мети діяльності здійснює наглядова рада в межах визначеної компетенції. Наглядова рада утворюється уповноваженим органом управління і діє на підставі Статуту ДІУ та Положення про наглядову раду, яке затверджується уповноваженим органом управління. Порядок формування та кількісний склад наглядової ради визначаються Положенням про наглядову раду. Організаційне забезпечення скликання та проведення засідань наглядової ради здійснює правління Установи. Наглядова рада не утворювала комітетів у своєму складі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 945 "Деякі питання приєднання Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія" прийнято рішення реорганізувати Державну іпотечну установу шляхом її приєднання до ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія".

Відповідно до Постанови з дня затвердження персонального складу комісії з реорганізації, повноваження наглядової ради та правління Установи припиняються.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2021 р. №527 було утворено Комісію з реорганізації Державної іпотечної установи. Відповідно до частини четверної статті 105 Цивільного кодексу України з моменту утворення Комісії до неї перейшли повноваження щодо управління справами Установи. Головою комісії з реорганізації ДІУ призначено Притулу Єгора Михайловича. Наказом Міністерства економіки України від 14.12.2023 р. №19445 внесено зміни до складу комісії з реорганізації ДІУ та призначено головою комісії з реорганізації ДІУ Вербицького Дмитра Віталійовича.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2021 №527 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 16.01.2023 р. № 334) склад Комісії з реорганізації ДІУ наступний:

Притула Єгор Михайлович – голова правління ДІУ, голова комісії з реорганізації

Будник Сергій Іванович – заступник голови правління ДІУ, заступник голови комісії з реорганізації

Ананченко Андрій Миколайович – заступник голови правління ДІУ

Вербицький Дмитро Віталійович - член комісії з реорганізації, перший заступник голови правління Укрфінжитла

Муравська Олена Миколаївна - член комісії з реорганізації, заступник начальника відділу фінансової звітності та планування департаменту з управління об’єктами державної власності Мінекономіки

Овчиннікова Леся Олександрівна - член комісії з реорганізації, головний бухгалтер Державної іпотечної установи

Пилипенко Катерина Олександрівна - член комісії з реорганізації, начальник управління бухгалтерського обліку та звітності фінансового департаменту - головний бухгалтер Укрфінжитла

Перегуда Ярослав Володимирович - член комісії з реорганізації, головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок небанківських фінансових установ управління податкового аудиту фінансових операцій Головного управління ДПС у м. Києві

Резавенкова Олена Петрівна - член комісії з реорганізації, заступник директора департаменту – начальник відділу реорганізації та майнових відносин департаменту з управління об’єктами державної власності Мінекономіки

Скрипник Вадим Валентинович - член комісії з реорганізації, головний спеціаліст відділу реорганізації та майнових відносин департаменту з управління об’єктами державної власності Мінекономіки

Ступак Ольга Іванівна - член комісії з реорганізації, начальник відділу кадрів Державної іпотечної установи

Стрельников Павло Олександрович - член комісії з реорганізації, головний спеціаліст відділу супроводження припинення діяльності підприємств Департаменту відновлення платоспроможності та припинення діяльності підприємств Фонду держмайна України

Тислюк Юрій Петрович - член комісії з реорганізації, головний державний інспектор відділу перевірок банківських установ управління податкового аудиту фінансових операцій Головного Управління ДПС у м. Києві

Шевченко Олена Валеріївна - член комісії з реорганізації, начальник відділу нормативно-правової та договірної роботи юридичного управління департаменту правового та адміністративного забезпечення Державної іпотечної установи

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2021 №527 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 р. № 5747) введено до складу комісії з реорганізації Чалова Андрія Олексійовича – начальника юридичного управління департаменту правового та адміністративного забезпечення ДІУ, як члена комісії, та виведено зі складу комісії  Шевченко Олену Валеріївну.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2021 №527 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 14.12.2023 р. №19445) склад Комісії з реорганізації ДІУ наступний:

Вербицький Дмитро Віталійович – перший заступник голови правління ПрАТ "Укрфінжитло" , голова комісії з реорганізації

Зайончковська Вікторія Віталіївна – заступник начальника управління претензійно-позовної роботи департаменту з юридичного забезпечення ПрАТ "Укрфінжитло", член комісії з реорганізації

Ковальська Катерина Олександрівна – радник голови правління з супроводу проектів групи радників ПрАТ "Укрфінжитло", член комісії з реорганізації

Муравська Олена Миколаївна - член комісії з реорганізації, заступник начальника відділу фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання та фінансової звітності департаменту з управління об’єктами державної власності Мінекономіки

Овчиннікова Леся Олександрівна - член комісії з реорганізації, головний бухгалтер Державної іпотечної установи

Перегуда Ярослав Володимирович - член комісії з реорганізації, головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок небанківських фінансових установ управління податкового аудиту фінансових операцій Головного управління ДПС у м. Києві

Резавенкова Олена Петрівна - член комісії з реорганізації, начальник відділу реформування власності, реорганізації та майнових відносин департаменту з управління об’єктами державної власності Мінекономіки

Скрипник Вадим Валентинович - член комісії з реорганізації, головний спеціаліст відділу реформування власності, реорганізації та майнових відносин департаменту з управління об’єктами державної власності Мінекономіки

Стрельников Павло Олександрович - член комісії з реорганізації, головний спеціаліст відділу супроводження припинення діяльності підприємств Департаменту відновлення платоспроможності та припинення діяльності підприємств Фонду держмайна України

Ступак Ольга Іванівна - член комісії з реорганізації, начальник відділу кадрів Державної іпотечної установи

Тислюк Юрій Петрович - член комісії з реорганізації, головний державний інспектор відділу перевірок банківських установ управління податкового аудиту фінансових операцій Головного Управління ДПС у м. Києві

Хлопецький Віталій Анатолійович - член комісії з реорганізації, директор департаменту кредитних та лізмнгових операцій ПрАТ "Укрфінжитло"

Шевченко Олена Валеріївна - член комісії з реорганізації, начальник управління нормативно-правової роботи департаменту з забезпечення Державної іпотечної установи

До комісії з реорганізації з дня затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами Установи. З дня внесення запису про прийняття рішення щодо припинення Установи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань право підписувати документи з питань, пов’язаних з управлінням справами Установи, надається голові комісії з реорганізації. Голова комісії з реорганізації, її члени представляють Установу у відносинах з третіми особами та виступають в суді від її імені. Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2021 р. №527 було утворено Комісію з реорганізації Державної іпотечної установи. Відповідно до частини четверної статті 105 Цивільного кодексу України з моменту утворення Комісії до неї перейшли повноваження щодо управління справами Установи.

У 2023 році комісією з реорганізації ДІУ було проведено 9 засідань. На порядку денному засідань комісії розглядались наступні питання: 1. Розгляд рішення КІК ДІУ (протокол від 20.12.2022 №28) щодо укладання мирової угоди з Житухіним В.В. 2. Розгляд питання щодо внесення змін до Колективного договору між Адміністрацією ДІУ і первинною профспілкою працівників ДІУ на 2017-2021 роки щодо випрати мобілізованим членам профспілки виплати середньомісячної зарплати. 3. Розгляд рішення Технологічного комітету ДІУ про розгляд Антикорупційної програми ДІУ (протокол ТК ДІУ від 05.01.2023 №1). 4. Розгляд рішення КІК ДІУ (протокол від 17.01.2023 №3) щодо затвердження Переліку пов’язаних із Державною іпотечною установою осіб. 5. Розгляд рішення Технологічного комітету ДІУ (протокол від 31.01.2023 №2) щодо внесення змін до Тимчасової процедури взаємодії ДІУ з Нацполіцією України щодо житла, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях (протокол від 31.01.2023 №2) . 6. Розгляд рішення Тендерного комітету ДІУ (протокол ві 01.02.2023) щодо затвердження Вимог до зовнішнього аудитора (аудиторської фірми). 7. Розгляд рішення КІК ДІУ (протокол від 08.02.2023 №5) щодо затвердження суми резерву під очікувані кредитні збитки активів станом на кінець дня 31.12.2022 року. 8. Розгляд рішення Технологічного комітету ДІУ (протокол від 21.02.2023 №3) про внесення змін до Порядку проведення конкурсу з відбору суб’єктів аудиторської діяльності, які надають послуги з аудиту для ДІУ. 9. Розгляд рішення КУАП ДІУ (протокол від 27.02.2023 №1) щодо затвердження суми ліміту на здійснення значних правочинів в ДІУ. 10. Розгляд рішення КУАП ДІУ (протокол від 07.04.2023 №2) ) про встановлення рівня відсоткової ставки за облігаціями ДІУ серії «Е3» на восьмий відсотковий період. 11. Розгляд питання щодо сплати заборгованості зі сплати відсоткового доходу по облігаціям ДІУ серії «F3». 12. Розгляд рішення КІК ДІУ (протокол від 18.04.2023 №10) щодо затвердження суми резерву під очікувані кредитні збитки активів станом на кінець дня 31.03.2023 року 13. Розгляд рішення Технологічного комітету ДІУ (протокол від 11.04.2023 №4 про внесення змін до Положення «Про порядок вибору постачальників із використанням електронної системи закупівель». 14. Розгляд питання щодо призначення суб’єкта аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності. 15. Розгляд рішення КУАП ДІУ (протокол від 18.05.2023 №3) про встановлення рівня відсоткової ставки за облігаціями ДІУ серії «F3» на восьмий відсотковий період. 16. Щодо обрання секретаря Комісії з реорганізації ДІУ у зв’язку із зміною в складі комісії (наказ МЕУ від 16.06.2023 №5747). 17. Розгляд питання щодо сплати заборгованості зі сплати відсоткового доходу по облігаціям ДІУ серії «F3», «Е», «D». 18. Розгляд рішення КІК ДІУ (протокол від 17.07.2023 №15) щодо затвердження суми резерву під очікувані кредитні збитки активів станом на кінець дня 30.06.2023 року. 19. Розгляд рішення КІК ДІУ (протокол від 27.07.2023 №7) щодо затвердження Переліку пов’язаних із Державною іпотечною установою осіб. 20. Розгляд рішення КУАП ДІУ (протокол від 21.09.2023 №4, протокол від 31.10.2023 №5 ) про встановлення рівня відсоткової ставки за облігаціями ДІУ серії «Е3» , «F» на дев’ятий відсотковий період. 21. Розгляд рішення КІК ДІУ (протокол від 16.10.2023 №21) щодо затвердження суми резерву під очікувані кредитні збитки активів станом на кінець дня 30.09.2023 року. 22. Розгляд рішення КІК ДІУ щодо нарахування лізингових платежів за окремими Договорами фінансового лізингу та Договорами про компенсацію частини лізингових платежів. 23. Щодо погодження Кошторису витрат, пов’язаних з роботою комісії з реорганізації ДІУ на 2024 рік.

Засновником Установи є Держава в особі Кабінету Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 р. № 1054 «Деякі питання Державної іпотечної установи» Установу віднесено до сфери управління Міністерства фінансів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 року № 1265 «Питання передачі цілісного майнового комплексу Державної іпотечної установи та повноважень з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» встановлено передати цілісний майновий комплекс Державної іпотечної установи із сфери управління Міністерства фінансів до сфери управління Міністерства економіки України. Майно Установи є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання. Установа в порядку, встановленому законодавством та цим Статутом, володіє, користується і розпоряджається належним їй майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, меті та предмету її діяльності, з урахуванням обмежень правоможності розпорядження окремими видами майна, визначених законодавством.

Відповідно до абз. 2 п.5 Порядку здійснення заходів, пов’язаних з приєднанням Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року №945 «Деякі питання приєднання Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія», з дня затвердження персонального складу комісії з реорганізації ДІУ повноваження наглядової ради та правління Державної іпотечної установи припиняються.

Для здійснення заходів, пов’язаних з приєднанням Установи до Укрфінжитла, утворюється комісія з реорганізації, до складу якої включаються представники Установи, Укрфінжитла, Мінфіну, Мінекономіки, ДПС, Фонду державного майна, та визначає спосіб та строк заявлення кредиторами своїх вимог. З дня затвердження персонального складу комісії з реорганізації повноваження наглядової ради та правління Установи припиняються. Персональний склад комісії з реорганізації затверджується органом управління. Головою комісії з реорганізації призначається представник Установи або представник Укрфінжитла. До комісії з реорганізації з дня затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами Установи. З дня внесення запису про прийняття рішення щодо припинення Установи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань право підписувати документи з питань, пов’язаних з управлінням справами Установи, надається голові комісії з реорганізації. Голова комісії з реорганізації, її члени представляють Установу у відносинах з третіми особами та виступають в суді від її імені.

У 2023 році комісією з реорганізації ДІУ було проведено 9 засідань.

Згідно пп.16 п.36 Статуту Державної іпотечної установи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.02.2020 року № 43 (у редакції, згідно наказу МФУ від 05.04.2021 року № 198), передбачено затвердження наглядовою радою умов та розміру оплати праці голови, першого заступника голови правління та заступників голови правління, інших членів правління і головного бухгалтера. Додаткова заробітна плата (винагорода) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати можуть виплачуватися керівнику та членам правління на підставі Колективного договору. Грошова винагорода та інші виплати членам комісії, які не є працівниками ДІУ, не передбачено.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2021 №527 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 р. № 5747) введено до складу комісії з реорганізації Чалова Андрія Олексійовича – начальника юридичного управління департаменту правового та адміністративного забезпечення ДІУ, як члена комісії, та виведено зі складу комісії Шевченко Олену Валеріївну. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2021 №527 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 14.12.2023 р. №19445) склад Комісії з реорганізації ДІУ був змінений. Інформація про персональний склад комісії з реорганізації Державної іпотечної установи наведено вище.

Здійснення ДІУ фінансово-господарської діяльності базується на принципі колегіальності в прийнятті управлінських рішень. Для забезпечення принципу колегіальності в прийнятті рішень правлінням ДІУ створені та функціонують такі колегіальні органи: • комітети: - кредитно-інвестиційний комітет; - комітет по управлінню активами і пасивами; - комітет з питань проблемних боргів; - тендерний; - технологічний комітет.

Кредитно-інвестиційний комітет. Основними завданнями Комiтету є: формування та реалізація кредитної та iнвестицiйної полiтики ДIУ; забезпечення виконання принципу колегiальностi під час прийняття рiшень i належного обґрунтування доцiльностi здійснення ДІУ операцiй, якi мають кредитний ризик. Комітет з управління активами та пасивами. Основними завданнями Комiтету є: формування та реалізація політики ДІУ стосовно здiйснення активно-пасивних операцiй; визначення стратегiї діяльності ДIУ на середньостроковий та довгостроковий періоди; регламентування проведення активних i пасивних операцiй; планування фiнансових потокiв ДІУ. Комітет з питань проблемних боргів. До компетенції Комітету належить прийняття рішень щодо здійснення заходів для врегулювання проблемної кредитної заборгованості юридичних та фізичних осіб перед Установою, а також прийняття рішень щодо визнання заборгованості безнадійною. До складу вищезазначених коміфтетів входять керівники структурних підрозділів ДІУ.

З дня затвердження персонального складу комісії з реорганізації повноваження наглядової ради та правління Установи припиняються. Персональний склад комісії з реорганізації затверджується органом управління. Головою комісії з реорганізації призначається представник Установи або представник Укрфінжитла. До комісії з реорганізації з дня затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами Установи.

До комісії з реорганізації з дня затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами Установи. З дня внесення запису про прийняття рішення щодо припинення Установи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань право підписувати документи з питань, пов’язаних з управлінням справами Установи, надається голові комісії з реорганізації. Голова комісії з реорганізації, її члени представляють Установу у відносинах з третіми особами та виступають в суді від її імені.

Згідно пп.16 п.36 Статуту Державної іпотечної установи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.02.2020 року № 43 (у редакції, згідно наказу МФУ від 05.04.2021 року № 198), передбачено затвердження наглядовою радою умов та розміру оплати праці голови, першого заступника голови правління та заступників голови правління, інших членів правління і головного бухгалтера. Додаткова заробітна плата (винагорода) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати можуть виплачуватися керівнику та членам правління на підставі Колективного договору. Грошова винагорода та інші виплати членам комісії, які не є працівниками ДІУ, не передбачено.

Здійснення ДІУ фінансово-господарської діяльності базується на принципі колегіальності в прийнятті управлінських рішень. Для забезпечення принципу колегіальності в прийнятті рішень правлінням ДІУ створені та функціонують такі колегіальні органи: • комітети: - кредитно-інвестиційний комітет; - комітет по управлінню активами і пасивами; - комітет з питань проблемних боргів; - тендерний; - технологічний комітет.

Кредитно-інвестиційний комітет. Основними завданнями Комiтету є: формування та реалізація кредитної та iнвестицiйної полiтики ДIУ; забезпечення виконання принципу колегiальностi під час прийняття рiшень i належного обґрунтування доцiльностi здійснення ДІУ операцiй, якi мають кредитний ризик. Комітет з управління активами та пасивами. Основними завданнями Комiтету є: формування та реалізація політики ДІУ стосовно здiйснення активно-пасивних операцiй; визначення стратегiї діяльності ДIУ на середньостроковий та довгостроковий періоди; регламентування проведення активних i пасивних операцiй; планування фiнансових потокiв ДІУ. Комітет з питань проблемних боргів. До компетенції Комітету належить прийняття рішень щодо здійснення заходів для врегулювання проблемної кредитної заборгованості юридичних та фізичних осіб перед Установою, а також прийняття рішень щодо визнання заборгованості безнадійною. До складу вищезазначених коміфтетів входять керівники структурних підрозділів ДІУ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 945 «Деякі питання приєднання Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» прийнято рішення реорганізувати Державну іпотечну установу шляхом її приєднання до ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія».

На виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII (із змінами та доповненнями) та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (із змінами) Державна іпотечна установа здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг виключно за укладеними договорами. З метою організації та проведення процедур закупівлі в Установі призначено уповноважену особу із закупівель, яка діє відповідно до Положення про уповноважену особу із закупівель Державної іпотечної установи, а також з метою виконання дорадчих функцій з питань закупівель в Установі діє тендерний комітет. У 2023 році уповноважена особа із закупівель у своїй роботі керувалася Положенням про порядок вибору постачальників (здійснення допорогових закупівель) та використовував електронну систему закупівель. Тендерний комітет у 2023 році виконував функції дорадчого органу. Всього протягом 2023 року Державною іпотечною установою, з метою здійснення своєї статутної діяльності, було укладено 28 договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг та було проведено платежів за даними господарськими договорами на загальну суму близько 3 683 тис. гривень. Інформація про обсяги платежів за договорами за звітний період у розрізі товарів, робіт і послуг на виконання Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» оприлюднена на єдиному веб-порталі використання публічних коштів України Є-DATA.

ТОВ "ЕЙЧ ЕЛ БІ ЮКРЕЙН"

23731031

https://hlb.com.ua

https://ipoteka.gov.ua/financial-statements/

Ключовий партнер з аудиту Олександр ВОЯТ

№ 36 від 02.04.2024 року

2023 рік

02.04.2024 - 07.05.2024

500007 грн.

02 - думка із застереженням

Аудитор підприємства наклав свій кваліфікований електронний підпис на цю звітність у форматі іXBRL виключно для виконання вимог Порядку функціонування центру збору фінансової звітності, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 11 серпня 2023 р. № 845, а не для підтвердження цієї звітності чи будь-якої її частини, і не несе ніякої відповідальності за цю звітність. Керівництво підприємства несе відповідальність за складання та подання цієї звітності у форматі іXBRL. Відповідальність аудитора описано у відповідному розділі аудиторського звіту.

Фінансова звітність Установи станом на 31.12.2023 року складена у відповідності до МСФЗ в редакції Ради МСФЗ та тлумачень Комітету з тлумачень Міжнародної̈ фінансової̈ звітності, та вимогам Закону України «Про бухгалтерський̆ облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16 липня 1999 року щодо складання фінансової̈ звітності.

Ця фінансова звітність була підготовлена на основі принципу історичної̈ собівартості, з коригуваннями на первісне визнання фінансових інструментів за справедливою вартістю, за винятком оцінки основних засобів, які оцінюються за переоціненою вартістю, активів, утримуваних для продажу, (запасів) які оцінюються за найменшою з двох величин – балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції̈, пов’язаних з продажем. Фінансова звітність представлена в гривнях, а всі суми округлені до тисячі (тис.), якщо не вказано інше. Для складання фінансової звітності керівництво виконує оцінку відображених у фінансової звітності активів, пасивів, доходів та витрат виходячи з концепції безперервного функціонування. Фінансова звітність за 2023 рік складена на основі відповідних бухгалтерських регістрів, дані яких були належним чином скориговані та рекласифіковані з метою їх об'єктивного уявлення, відповідно до МСФЗ. Установа має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням, веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність відповідно до законодавства.

Рік, що закінчується 31 грудня 2023 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

У процесі застосування облікової політики Установи при визначенні сум, визнаних у фінансовій звітності, керівництво використовує твердження та оціночні значення, найбільш суттєві з яких подані нижче.

Інші зобов’язання 31.12.2023 31.12.2022 Нараховані до сплати відсотки за випущеними борговими цінними паперами 177 925 75 486 Резерв на оплату відпусток 8 231 10 067 Аванси отримані 5 439 5 515 Міністерство фінансів України (Державний бюджет України) 1 953 334 1 953 334 Інші 405 255 2 145 334 2 044 657 На виконання умов Договору про погашення заборгованості ДІУ від 26.12.2013 року №15010-03/127 (далі – Договір) Міністерство фінансів України за Державною гарантією від 26.12.2013 року №15010-03/128 сплатило у 2021 році за іменні відсоткові облігації серії "В3" номінальну вартість в розмірі 946 400 тис. грн. та серії "С3" номінальну вартість в розмірі 730 000 тис. грн. Також, на виконання умов Договору про погашення заборгованості ДІУ від 28.12.2019 р. №13010-05/285 Міністерство фінансів за Державною гарантією від 28.12.2019 р. №13010-05/286 у червні та грудні 2022 року та у 2021 році сплатило відсотки на загальну суму 282 364 тис. грн. за облігаціями серії «F3». Державна іпотечна установа, в свою чергу, у 2021 році погасила борг в розмірі 70 591 тис. грн. за облігаціями серії «F3». На виконання умов Договору про погашення заборгованості ДІУ від 11.12.2019 р. №13010-05/226 Міністерство фінансів за Державною гарантією від 11.12.2019 р. №13010-05/227 у 2021 році сплатило відсотки в розмірі 65 161 тис. грн. за облігаціями серії «Е3».

Під час визначення зменшення корисності та здійснення оцінки очікуваних кредитних збитків для фінансових активів Установа керується вимогами МСФЗ 9. Застосування моделі зменшення корисності відповідно до МСФЗ 9 вимагає від Установи значних професійних суджень щодо того, яким чином зміни економічних факторів впливають на очікувані кредитні збитки, що визнаються шляхом зважування щодо ймовірності їх виникнення. Вимоги МСФЗ 9 у частині зменшення корисності є складними та вимагають застосування суджень і припущень, особливо відносно того, чи відбулося значне збільшення кредитного ризику за фінансовим інструментом з моменту його первісного визнання, а також відносно включення прогнозної інформації в оцінку кредитних збитків. Установа переглядає кредити та аванси на кожну дату складання звіту про фінансовий стан для того, щоб визначити, чи повинні збитки від знецінення відображатися у звіті про прибутки та збитки. Зокрема, керівництво Установи застосовує припущення, оцінюючи розмір і строки майбутніх грошових потоків для визначення суми очікуваних збитків від знецінення. Такі оціночні значення базуються на припущеннях про ряд факторів, і фактичні результати можуть відрізнятися від оціночних, що призведе до майбутніх змін в резерві. Кредити та аванси, які були оцінені в індивідуальному порядку і не вважаються знеціненими, а також кредити, які не є індивідуально матеріальними і аванси оцінюються на загальній основі за групами активів з аналогічними характеристиками кредитного ризику, для визначення необхідності створення резерву для понесеного збитку, щодо якої існує об'єктивне свідчення знецінення, але вплив якого ще не є очевидним. У процесі оцінки на сукупній основі враховуються дані по кредитному портфелю (наприклад, рівні простроченої заборгованості, використання кредиту, коефіцієнту відношення кредитів до забезпечення і т.д.).

Вартість послуг з проведення обовязкового аудиту фінансової звітності склала 500007,00 грн.

Фінансову звітність Державної іпотечної установи (далі по тексту – Установа) за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, було затверджено до випуску та підписано керівництвом Установи 26 лютого 2024 року.

Ця фінансова звітність була підготовлена на основі принципу історичної̈ собівартості, з коригуваннями на первісне визнання фінансових інструментів за справедливою вартістю, за винятком оцінки основних засобів, які оцінюються за переоціненою вартістю, активів, утримуваних для продажу (запасів), які оцінюються за найменшою з двох величин – балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції̈, пов’язаних з продажем. Фінансова звітність представлена в гривнях, а всі суми округлені до тисячі (тис.), якщо не вказано інше. Для складання фінансової звітності керівництво виконує оцінку відображених у фінансової звітності активів, пасивів, доходів та витрат виходячи з концепції безперервного функціонування. Фінансова звітність за 2023 рік складена на основі відповідних бухгалтерських регістрів, дані яких були належним чином скориговані та рекласифіковані з метою їх об'єктивного уявлення, відповідно до МСФЗ. Установа має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням, веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність відповідно до законодавства.

Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються на дату балансу за вирахуванням резерву під зменшення корисності. Грошові кошти та їх еквіваленти для цілей складання звіту про рух грошових коштів включають грошові кошти в касі та депозити в банках на вимогу чи з початковим терміном розміщення 3 місяці або менше.

Звіт про рух грошових коштів складено за прямим методом. До складу статті «Інші надходження» Звіту про рух грошових коштів станом за 2023 рік включено надходження грошових коштів на загальну суму 541 тис. грн. (за 2022 – 511 тис. грн.) із них: • перерахування коштів від ВДВС згідно рішень суду - 11 тис. грн. (за 2022 – 12 тис. грн.); • повернення помилково сплачених грошових коштів, інші надходження – 28 тис. грн. (за 2022 – 10 тис. грн.); • надходження від операційної оренди – 0 тис. грн. (за 2022 – 172 тис. грн.); • цільове фінансування – отримані від ФСС лікарняні – 500 тис. грн. (за 2022 – 301 тис. грн.).; • надходження штрафів, пені – 2 тис. грн. (за 2022 – 16 тис. грн.). До складу статті «Інші платежі» Звіту про рух грошових коштів станом за 2023 рік включено надходження грошових коштів на загальну суму 2 408 тис. грн. (за 2022 – 48 705 тис. грн.) із них : • сплату внесків профспілковій організації – 2 254 тис. грн. (за 2022 – 2 447 тис. грн.); • сплата штрафів, пені, інфляційних згідно судових рішень – 143 тис. грн. (за 2022 – 46 231 тис. грн.); • інші платежі – 11 тис. грн. (за 2022 – 27 тис. грн.); На грошові кошти на поточному рахунку у банку нараховують відсотки за плаваючою ставкою, що ґрунтується на щоденних ставках за банківськими депозитами.

Змін в обліковій політиці протягом звітного періоду не відбувалося

Змін в обліковій політиці, облікових оцінок протягом звітного періоду не відбувалося

Умовні зобов’язання не визнаються у фінансовій звітності. Вони розкриваються у примітках до фінансової звітності, за виключенням випадків, коли ймовірність відтоку ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, є незначною. Умовні активи не визнаються у фінансовій звітності, але розкриваються у примітках, якщо існує достатня ймовірність надходження економічних вигід.

Кредитний ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок невиконання боржником /лізингоодержувачем/ контрагентом узятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору. Кредитний ризик присутній там, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента, позичальника чи лізингоодержувача. Він виникає кожного разу, коли ДІУ надає кошти, бере зобов'язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов договорів. ДІУ створює ефективну систему управління кредитним ризиком, що забезпечує своєчасні та адекватні процедури з виявлення, вимірювання, моніторингу, звітування, контролю і пом'якшення кредитного ризику як на індивідуальній, так і на портфельній основі. Заходи з управління кредитним ризиком включають: - встановлення єдиних стандартів кредитування, надання послуг з лізингу; - оцінка фінансового стану банків та юридичних осіб щодо можливості виконати взятих на себе зобов’язань для реалізації стандартів, програм Установи; - оцінка фінансового стану фізичних осіб шляхом визначення кредитоспроможності (платоспроможності) при операціях з надання фінансового лізингу та, у разі необхідності (наприклад: іпотечне кредитування Установою фізичних осіб), інших кількісних та якісних показників; - встановлення вимог до забезпечення кредитів, розміщення депозитів; - формування резервів під знецінення (зменшення вартості) активів; - встановлення обмежень на проведення операцій, що генерують кредитний ризик; - встановлення додаткових вимог, до кінцевих позичальників; - страхування предмету іпотеки, лізингу; - встановлення та перегляд лімітів на операції; - установлення внутрішніх обмежень, здійснення зворотного відступлення банками. Установа є установою другого рівня з фінансування іпотеки житла. Основною метою діяльності Установи є рефінансування іпотечних кредиторів (банків і небанківських фінансових установ, які провадять діяльність з надання забезпечених іпотекою кредитів), у тому числі за рахунок коштів, що надійшли від розміщення цінних паперів, здійснення операцій фінансового лізингу об’єктів житлової нерухомості. На даний час ДІУ здійснює лише операції з надання фінансового лізингу, згідно з Порядком забезпечення Державною іпотечною установою поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу, затвердженого Постановою КМУ від 14.11.2018 №1201. Цим Порядком визначені граничні межі вартості житла, суми та порядок компенсації лізингових платежів на умовах тристороннього договору, що укладається між ДІУ, заявником та відповідним органом забезпечення житлом. Договором визначається механізм компенсації частини лізингових платежів за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел. Кредитний рейтинг фінансових установ, з якими працює Установа, згідно з міжнародними рейтингом агентства Fitch, наступний: Назва фінансової установи Міжнародний кредитний рейтинг 2023 2022 Залишки грошових коштів ПАТ КБ «Приват банк» ССС 1 2 ПАТ АБ «Укргазбанк» ССС 812 6 545 АТ «Ощадбанк» ССС 469 818 АТ «Укрексімбанк» ССС 28 11 152 АТ «СЕНС БАНК» ССС 69 665 Інші залишки грошових коштів Не визначений 29 82 Всього 71 004 18 599 На кінець 2023 року Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента України в іноземній валюті на рівні CC та РДЕ в національній валюті на рівні ССС-. Підтвердження довгострокового РДЕ України в іноземній валюті на рівні "CC" відображає думку Fitch щодо подальшої реструктуризації комерційного боргу до завершення дворічної зупинки виплат єврооблігацій 1 вересня 2024 року.

Станом на 31.12.2023 року у складі випущених боргових цінних паперів ДІУ: • іменні відсоткові облігації серії «Е3» в кількості 12 000 штук, номінальною вартістю 100 тис. грн. кожна, балансовою вартістю 1 037 896 тис. грн., з додатковим забезпеченням у вигляді Державної гарантії, яку надано Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року № 13010-05/227. Термін погашення грудень 2029р. В якості забезпечення виконання зобов’язання за Державною гарантією від 11 грудня 2019 року № 13010-05/227 відповідно до умов, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 №961, ДІУ надано квартири, які перебувають у власності Установи, придбані для подальшого продажу або подальшої передачі у фінансовий лізинг за ринковою вартістю 1 205 061 тис. грн.; • іменні відсоткові облігації серії «F3» в кількості 13 000 штук, номінальною вартістю 100 тис. грн. кожна, балансовою вартістю 1 208 935 тис. грн., з додатковим забезпеченням у вигляді Державної гарантії, яку надано Кабінетом Міністрів України 28 грудня 2019 року № 13010-05/286. Термін погашення січень 2030 року. В якості забезпечення виконання зобов’язання за Державною гарантією від 28 грудня 2019 року № 13010-05/286 відповідно до умов, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 №1117, ДІУ надано майнові права на грошові кошти за договорами фінансового лізингу за оціночною вартістю 1 300 114 тис. грн.; • іменні відсоткові облігації серії "D3" в кількості 7 934 штук, номінальною вартістю 100 тис. грн. кожна, балансовою вартістю 793 400 тис. грн., з додатковим забезпеченням у вигляді Державної гарантії, яку надано Кабінетом Міністрів України 26 грудня 2013 року №15010-03/128. Термін погашення облігацій серії "D3" 14.12.2023 року. Станом на 31.12.2023 року облігації серії "D3" знаходяться в процесі погашення. Середньозважена ставка за залученими фінансовими ресурсами на 31.12.2023 року складає 11% річних.

Відстрочені податкові активи визнаються щодо податкових збитків в тій мірі, в якій існує значна ймовірність того, що буде отримано оподатковуваний прибуток, на який можуть бути зараховані збитки. Для визначення суми відстрочених податкових активів, яку можна визнати у фінансовій звітності на підставі ймовірних строків та розміру майбутнього оподатковуваного прибутку, а також майбутніх стратегій податкового планування, необхідно припущення.

Амортизація розраховується прямолінійним методом з метою списання вартості основних засобів до їх залишкової вартості протягом очікуваного терміну корисного використання.

Витрати на персонал Витрати на заробітну плату, соціальні внески до державних фондів України, оплачувані річні відпустки та лікарняні, а також премії та винагороди нараховуються у тому році, в якому відповідні послуги надавались працівниками Установи. В Установи відсутнє юридичне або конструктивне зобов’язання здійснювати пенсійні або інші подібні виплати, крім єдиного соціального внеску. 2023 2022 Оплата праці персоналу (52 824) (55 945) Резерв відпусток (4 651) (5 965) Відрахування ЄСВ (10 112) (10 567) (67 587) (72 477)

Звітність за сегментами Установа здійснює діяльність в одному економічному сегменті – іпотечне кредитування та фінансовий лізинг в одному географічному сегменті – Україна. Відповідно інформація за сегментами не надається.

В єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДІУ внесений запис №1000701270048041728 щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. Станом на 31.12.2023 р. триває процес реорганізації. Станом на дату затвердження фінансової звітності в Україні продовжуються бойові дії, частина територій півдня та сходу тимчасово окуповані, боротьба за які продовжується. Враховуючи, що негативні наслідки продовження воєнних дій можуть вплинути в майбутньому, з метою оцінки ситуації, побудови належних прогнозів у подальшому при потребі Установа буде регулярно відслідковувати дефолти за іпотечними кредитами та фінансовим лізингом та проводити оцінку таких ризиків. Непередбачуваність сценаріїв подальшого розгортання воєнних дій не дає змоги точно оцінити, яка частка клієнтів зможе повернутися до нормального обслуговування кредитів і в якому часовому горизонті. Установа проводить інвентаризацію активів та зобов’язань з урахуванням обмежень, які є наслідками воєнних дій. Вартість активів, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях або територіях, де тривають активні бойові дії, що не дають можливості безпечно провести процедури інвентаризації, складає 137 140 тис. грн. На даний момент вплив економічної кризи та політичної нестабільності, а також їхнє остаточне врегулювання, неможливо передбачити, та відповідні ризики неможливо оцінити з достатньою вірогідністю. Неможливо також визначити в якій мірі нестабільність і відповідні ризики та їх реалізація можуть негативно вплинути на економіку України загалом та зокрема операційну діяльність Установи у майбутньому. Керівництву Установи не відомі інші факти або події після дати балансу 31 грудня 2023 року, які могли б негативно вплинути на подальшу діяльність, а також потребують коригування фінансової звітності Установи за 2023 рік.

Справедлива вартість фінансових інструментів визначена як ціна, яка була б отримана за продаж активу чи сплачена за передачу зобов’язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. При оцінці справедливої вартості фінансових інструментів Установа використовує різні методи і робить припущення, виходячи з ринкових умов, актуальних на звітну дату. Балансова вартість фінансових активів і зобов’язань зі строком погашення менше одного року, за вирахуванням будь яких очікуваних коригувань, вважається їх справедливою вартістю. Справедлива вартість довгострокових фінансових зобов’язань оцінюється за допомогою дисконтування майбутніх грошових потоків за договорами з поточною ринковою відсотковою ставкою, доступною для Установи за аналогічними фінансовими інструментами. Для визначення ставки дисконтування Установа використовує офіційні статистичні дані НБУ (https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#2fs) на дату здійснення операції, за посиланням, розділ Вартість кредитів за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафту).

Процентні та аналогічні витрати 2023 2022 Проценти за випущеними борговими цінними паперами (350 427) (354 340) Проценти нараховані за орендним зобов’язанням - (345) Амортизація дисконту за випущеними облігаціями 23 848 (35 748) (326 579) (390 433)

Фінансова звітність Установи станом на 31.12.2023 року складена у відповідності до МСФЗ в редакції Ради МСФЗ та тлумачень Комітету з тлумачень Міжнародної̈ фінансової̈ звітності, та вимогам Закону України «Про бухгалтерський̆ облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16 липня 1999 року щодо складання фінансової̈ звітності.

Умови наданих Державних гарантій, що є додатковим забезпеченням за розміщеними облігаціями Установи, відповідно до яких виконання зобов’язань Установи щодо погашення заборгованості забезпечується у розмірі не менше ніж 100 відсотків від суми боргових зобов’язань, а також Договори про погашення заборгованості Установи за виконання гарантійних зобов’язань, які укладені між Установою та Міністерством фінансів України, підтверджують можливість виконання зобов’язань. Відповідно до п.13 розділу XVII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 29 квітня 2021 року №1434-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», установлено, що, як виняток з частин другої та третьої статті 104 Цивільного кодексу України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, буде здійснено приєднання Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія». Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 945 «Деякі питання приєднання Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» прийнято рішення реорганізувати Державну іпотечну установу шляхом її приєднання до ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія». Постановою було затверджено Порядок здійснення заходів, пов’язаних з приєднанням Установи до ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія». Крім того, постановою передбачено, що приватне акціонерне товариство «Українська фінансова житлова компанія» є правонаступником майна, прав та обов’язків Державної іпотечної установи. Договори, украдені Державною іпотечною установою, продовжують свою дію на тих самих умовах, на яких вони були укладені, після заміни сторони договору на приватне акціонерне товариство «Українська фінансова житлова компанія».

На кожну звітну дату Установа визначає, чи є ознаки можливого знецінення активу. Якщо такі ознаки існують або якщо необхідно виконати щорічну перевірку активу на знецінення, Установа проводить оцінку суми очікуваного відшкодування. Сума очікуваного відшкодування є більшою з наступних величин: справедливої вартості активу або підрозділу, що генерує грошові потоки, за вирахуванням витрат на продажах, або вартості використання активу. Якщо балансова вартість активу або підрозділу, що генерує грошові потоки перевищує суму очікуваного відшкодування, актив вважається знеціненими і списується до суми відшкодування. Вартість використання активу оцінюється шляхом приведення очікуваних грошових надходжень до теперішньої вартості з використанням ставки дисконтування до оподаткування, що відображає поточну ринкову вартість грошей і ризики, властиві даному активу. При визначенні справедливої вартості за вирахуванням витрат на продажах використовується відповідна модель оцінки. Дані розрахунки підкріплюються коефіцієнтами оцінки, котируваннями цін на акції дочірніх компаній, які обертаються на біржі або іншими доступними індикаторами справедливої вартості. На кожну звітну дату Установа визначає, чи є ознаки того, що раніше визнані збитки від знецінення активу, за винятком гудвілу, більше не існують або скоротилися. Якщо така ознака є, Установа визначає суму очікуваного відшкодування активу або підрозділу, що генерує грошові потоки. Раніше визнані збитки від знецінення відновлюються тільки в тому випадку, якщо мала місце зміна в припущеннях, що використовуються для визначення суми очікуваного відшкодування активу, з моменту останнього визнання збитку від знецінення. Відновлення має обмежений характер, тобто балансова вартість активу не повинна перевищувати суму очікуваного відшкодування і балансової вартості, яка була б визначена за вирахуванням амортизації, якби в попередніх періодах не був визнаний збиток від зменшення корисності. Таке відновлення визнається у звіті про прибутки та збитки.

Провідний управлінський персонал Установи – голова та члени комісії з реорганізації Установи, головний бухгалтер Установи, керівник підрозділу внутрішнього аудиту Установи, інші працівники Установи, які безпосередньо або опосередковано мають повноваження та є відповідальними за планування, управління та контроль діяльності Установи. Перелік складу провідного управлінського персоналу Державної іпотечною установою затверджений комісією з реорганізації ДІУ від 23.08.2023 № 7. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2021 року № 527 «Про реорганізацію Державної іпотечної установи», затверджено персональний склад комісії з реорганізації Державної іпотечної установи. Наказом Міністерства економіки України від 16.01.2023 року №334 « Про внесення змін до складу комісії з реорганізації Державної іпотечної установи» внесені зміни до складу комісії з реорганізації ДІУ. До складу комісії включено працівників ДІУ, представників Укрфінжитла, Міністерства економіки України, Головного управління ДПС у м. Києві, Фонду державного майна України. Грошова винагорода та інші виплати членам комісії, які не є працівниками ДІУ, не передбачені. Загальна сума винагороди провідному управлінському персоналу Установи включена до адміністративних витрат за 2023 рік та аналогічний період минулого року, представлена таким чином: Винагорода основному управлінському персоналу 2023 р. 2022 р. Короткострокові виплати Інші довгострокові виплати Короткострокові виплати Інші довгострокові виплати Винагорода провідному управлінському персоналу 14 801 1 923 25 844 4 003

Нематеріальні активи Установи включають вартість програмного забезпечення. Нематеріальний актив визнається тільки в тому випадку, якщо його первісна вартість може бути достовірно визначена, й існує висока ймовірність отримання Установою очікуваних майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням. Нематеріальні активи, придбані окремо, спочатку оцінюються за собівартістю. Після первісного визнання нематеріальні активи відображаються за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення. Нематеріальні активи мають обмежений або невизначений строк корисного використання. Нематеріальні активи з обмеженим строком корисного використання амортизуються протягом строку корисного використання. Період і метод амортизації нематеріальних активів з обмеженим строком корисного використання переглядаються принаймні щорічно в кінці кожного звітного року. Зміна очікуваного строку корисного використання або очікуваної структури споживання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з активом, відображається у фінансовій звітності як зміна періоду або методу амортизації, залежно від ситуації, і враховується як зміна облікової оцінки. Витрати на амортизацію нематеріальних активів з обмеженим строком корисного використання визнаються у звіті про прибутки та збитки у тій категорії витрат, яка відповідає функції нематеріального активу. Амортизація розраховується з використанням лінійного методу списання вартості нематеріальних активів до їх залишкової вартості протягом очікуваного терміну корисного використання: Строк корисного використання на програмне забезпечення та інші нематеріальні активи складає від 2 до 10 років, відповідно норма амортизації - від 10% до 50% щорічно. Після первісного визнання нематеріальний актив відображається за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки, за вирахуванням будь-якої подальшої накопиченої амортизації та будь-яких подальших накопичених збитків від зменшення корисності. Для переоцінки справедливої вартості нематеріальних активів використовується посилання на активний ринок та переоцінювання здійснюється з достатньою регулярністю, щоб на кінець звітного періоду балансова вартість активу суттєво не відрізнялася від його справедливої вартості.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що Установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Для цілей бухгалтерського обліку Установа включає до запасів: • матеріальні цінності, що призначені для обслуговування Установи й адміністративних потреб; • товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються Установою з метою подальшого продажу (безоплатного передавання); • малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються 16 протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Придбані (отримані) запаси зараховуються на баланс Установи за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є їх собівартість. Оцінка запасів при їх вибутті здійснюється Установою за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Статутний капітал (зареєстрований капітал) Установи складається з частки, що належить Державі в особі Кабінету Міністрів України у розмірі 100%. Розмір статутного капіталу Установи встановлюється та змінюється виключно за рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства фінансів України в порядку визначеному законодавством. Відповідно до Статуту Установи, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 05.02.2020 р. №43, станом на 31.12.2023 року розмір статутного капіталу Установи становить 2 355 660 тис. грн. (31 грудня 2022 року – 2 355 660 тис. грн.). Формування статутного капіталу Установи було здійснено в повному обсязі грошовими коштами.

З 2023 року в Установі почав діяти новий договір оренди нерухомості строком дії до 1 року. При укладенні договору оренди нерухомості на Установу не накладались будь-які обмеження. Згідно з договором оренди нерухомості (нежиле приміщення) Установа не визнавала актив у формі права користування та зобов’язання з оренди. Враховуючи воєнний стан у країні з орендодавцем підписана додаткова угода з оренди офісного приміщення на 2023 рік. Платежі за оренду згідно додаткової угоди можуть змінюватись в залежності від економічного та воєнного стану у країні. Договір можливо подовжити. Нижче представлена інформація про майбутні мінімальні виплати по договору операційної оренди: 31.12.2023 31.12.2022 Менше одного року 5 401 7 561 Від року до п’яти років - - Всього 5 401 7 561

Ризики ліквідності – імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок неспроможності Установи забезпечувати фінансування зростання активів та/або виконання своїх зобов'язань у належні строки. Ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відтоками коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов'язання. Установа для себе виділяє наступні види ризиків ліквідності: - ризик неплатоспроможності установи, як ризик не виконати власні зобов’язання; - ризик ринкової ліквідності, як ризик неможливості залучити або надати кошти на ринку за прийнятними умовами; - ризик балансової ліквідності, як незбалансованість грошових потоків установи у часі. Заходи з управління ризиком ліквідності включають: - GAP – аналіз; - складання бюджету ДІУ та проводження діяльності виключно в межах такого бюджету; - застосування ефективного управління активами і пасивами, спрямованого на забезпечення підтримки відповідного рівня ліквідності, ведення платіжного календаря.

Ринкові ризики - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок несприятливої зміни курсів іноземних валют, процентних ставок, вартості фінансових інструментів. Ринкові ризики включають такі ризики: - ризик дефолту, який виникає через невиконання емітентом боргового цінного папера або іншого інструменту, що міститься в торговому портфелі Установи, своїх контрактних зобов'язань. ДІУ уникає зазначеного ризику; - процентний ризик торгової портфеля, який виникає через несприятливі зміни ринкових процентних ставок, що впливають на вартість боргового цінного паперу або іншого інструменту з фіксованим прибутком, вартість похідного фінансового інструменту (деривативу), базовою змінною для якого є ринкова процентна ставка, що містяться в торговому портфелі Установи. ДІУ уникає зазначеного ризику; - ризик кредитного спреду, який виникає через розширення (збільшення) кредитного спреду між дохідністю до погашення цінного папера або іншого фінансового інструменту з фіксованим прибутком, що міститься в торговому портфелі Установи, та без ризиковою дохідністю до погашення (дохідністю до погашення облігацій внутрішньої державної позики, номінованих у національній валюті) з аналогічною дюрацією, яка впливає на ринкову вартість таких інструментів. Розширення кредитного спреду може бути пов'язане як зі зниженням кредитної якості емітента фінансового інструменту, так і з загальними змінами ринкової кон'юнктури. ДІУ уникає зазначеного ризику – операції заплановані лише з безризиковими цінними паперами, а саме: облігаціями внутрішньої державної позики; - фондовий ризик, який виникає через несприятливі зміни ринкової вартості акцій та інших цінних паперів із нефіксованим прибутком, що містяться в торговому портфелі Установи. ДІУ уникає зазначеного ризику; - валютний ризик, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют, що впливають на активи та зобов'язання Установи. ДІУ уникає зазначеного ризику – операції проводяться лише у національній валюті; - товарний ризик, який виникає через несприятливі зміни ринкової вартості товарів, які можуть обліковуватись на балансі Установи для продажу. ДІУ уникає зазначеного ризику; - ризик волатильності, який виникає через несприятливі зміни волатильності ринкових цін, процентних ставок, ринкових індексів і валютних курсів, що призводять до зменшення вартості опціонів, уключаючи вбудовані опціони в інші фінансові інструменти. ДІУ уникає зазначеного ризику. Заходи з управління ринковими ризиками за наявності певних активів та операцій включатимуть: - проведення аналізу зміни ринкових факторів; - GAP – аналіз; - рефінансування при виключно стандартних умовах іпотечного кредитування; - лімітування; - VaR - моделювання; - збалансованість активів та зобов'язань.

Інші активи 31.12.2023 31.12.2022 Квартири, утримувані для продажу, фінансового лізингу 5 740 5 998 Податок на прибуток 2 522 2 522 Розрахунки за іншими податками 18 15 Розрахунки з банками за обслуговування кредитів 0 27 Розрахунки з бюджетом за частиною чистого прибутку 5 112 5 112 Розрахунки за нарахованими доходами 157 535 175 390 Інша дебіторська заборгованість 9 461 6 779 Резерв під знецінення (150 780) (162 885) 29 608 32 958

Інші зобов’язання 31.12.2023 31.12.2022 Нараховані до сплати відсотки за випущеними борговими цінними паперами 177 925 75 486 Резерв на оплату відпусток 8 231 10 067 Аванси отримані 5 439 5 515 Міністерство фінансів України (Державний бюджет України) 1 953 334 1 953 334 Інші 405 255 2 145 334 2 044 657 На виконання умов Договору про погашення заборгованості ДІУ від 26.12.2013 року №15010-03/127 (далі – Договір) Міністерство фінансів України за Державною гарантією від 26.12.2013 року №15010-03/128 сплатило у 2021 році за іменні відсоткові облігації серії "В3" номінальну вартість в розмірі 946 400 тис. грн. та серії "С3" номінальну вартість в розмірі 730 000 тис. грн. Також, на виконання умов Договору про погашення заборгованості ДІУ від 28.12.2019 р. №13010-05/285 Міністерство фінансів за Державною гарантією від 28.12.2019 р. №13010-05/286 у червні та грудні 2022 року та у 2021 році сплатило відсотки на загальну суму 282 364 тис. грн. за облігаціями серії «F3». Державна іпотечна установа, в свою чергу, у 2021 році погасила борг в розмірі 70 591 тис. грн. за облігаціями серії «F3». На виконання умов Договору про погашення заборгованості ДІУ від 11.12.2019 р. №13010-05/226 Міністерство фінансів за Державною гарантією від 11.12.2019 р. №13010-05/227 у 2021 році сплатило відсотки в розмірі 65 161 тис. грн. за облігаціями серії «Е3».

Основні засоби (включаючи обладнання, яке утримується за договорами операційної оренди, відповідно до яких Установа виступає в якості орендодавця) відображаються за первісною вартістю, без урахування витрат на повсякденне обслуговування, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопиченого збитку від знецінення. Зміни очікуваного терміну корисного використання та методу амортизації відображаються як зміни облікової оцінки. Амортизація розраховується прямолінійним методом з метою списання вартості основних засобів до їх залишкової вартості протягом очікуваного терміну корисного використання. Земля не амортизується. Очікувані терміни корисного використання наступні: а. Будівлі 20 років б. Передавальні пристрої 10 років в. Меблі та обладнання 5 років г. Комп’ютери 5 років д. Транспортні засоби 5 років Припинення визнання об'єкта основних засобів відбувається у разі його вибуття або якщо його використання не пов'язане з отриманням майбутніх економічних вигод. Дохід або витрати, що виникають в результаті припинення визнання активу (розраховані як різниця між чистою виручкою від реалізації та балансовою вартістю активу), визнаються в звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід за той рік, в якому було припинено визнання. Після визнання активом, об’єкт основних засобів (справедливу вартість якого можна достовірно оцінити) обліковується за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки мінус будь-яка подальша накопичена амортизація та подальші накопичені збитки від зменшення корисності. Переоцінка може проводиться кожні три або п’ять років у разі значної зміни справедливої вартості об’єктів основних засобів. В 2023 році терміни корисного використання та норми амортизації основних засобів не змінювалися. На кожну річну дату балансу (один раз на рік) Установа визнає зменшення корисності основних засобів, якщо є свідчення можливої втрати економічної вигоди. Зменшення корисності основних засобів у 2023 році не визнавалось.

Установа здійснює перекласифікацію всіх охоплених відповідними змінами фінансових активів тоді й лише тоді, коли вона змінює свою бізнес-модель управління фінансовими активами. Установа не проводить перекласифікації жодних фінансових зобов'язань.

Згідно з МСБО 24 пов'язані сторони — сторони вважаються зв'язаними, якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною. Операція зі зв'язаною стороною — обмін ресурсами або зобов'язаннями між зв'язаними сторонами незалежно від того, чи призначається ціна. При розгляді взаємовідносин кожної можливої пов’язаної сторони особлива увага надається змісту відносин, а не лише їх юридичній формі. Відносини контролю Єдиним засновником та власником Установи є Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України. Діяльність Установи регламентується актами Кабінету Міністрів України, зокрема Статутом Установи. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1054 «Деякі питання Державної іпотечної установи», ДІУ було віднесено до сфери управління Міністерства фінансів України, а з 02.12.2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1285 від 02.12.2021 року до сфери управління Міністерства економіки України. Таким чином, Міністерство економіки України має суттєвий вплив на Установу. Органами управління Установи до 08.09.2021 виступали наглядова рада і правління. Персональний склад наглядової ради затверджувався Міністерством фінансів України. Відповідно абз.2 п.5 Порядку здійснення заходів, пов’язаних з приєднанням Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року №945 «Деякі питання приєднання Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія», з дня затвердження персонального складу комісії з реорганізації ДІУ повноваження наглядової ради та правління Державної іпотечної установи припиняються. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 року № 1265 «Питання передачі цілісного майнового комплексу Державної іпотечної установи та повноважень з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» встановлено передати цілісний майновий комплекс Державної іпотечної установи із сфери управління Міністерства фінансів до сфери управління Міністерства економіки України. Також, цією постановою передаються повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі ПрАТ «Укрфінжитло» Міністерству економіки України. Відповідно, операції та залишки за розрахунками з пов'язаними сторонами складаються з операцій з провідним управлінським персонал Установи; керівником юридичної особи, яка має істотну участь в Установі; спорідненими особами Установи; афілійованими особами Установи; керівником, контролером спорідненої особи Установи; керівником, контролером афілійованої особи Установи; членами сім'ї фізичної особи, яка є провідним управлінським персоналом Установи, керівником, контролером спорідненої особи, керівником, контролером афілійованої особи (членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік (дружина), діти або батьки як фізичної 3 особи, так і її чоловіка (дружини), а також чоловік (дружина) будь-кого з дітей або батьків фізичної особи); юридичними особами, в якій члени сім'ї фізичної особи, яка є провідним управлінським персоналом Установи, керівником, контролером спорідненої особи, керівником, контролером афілійованої особи, є керівниками або контролерами. Враховуючи вимоги МСБО 24 «Розкриття інформації про пов'язані сторони», суб’єкт господарювання, пов’язаний з органами влади – суб’єкт господарювання, який контролюється, перебуває під спільним контролем або суттєвим впливом органу влади, а саме органи влади та особи, державної форми власності та державні підприємства не є пов’язаними особами з Установою. Протягом звітного періоду Установа здійснювала такі операції з іншими суб’єктами господарювання, що контролюються державою: відкриття рахунків та розміщення коштів на них, погашення та виплату відсотків за емітованими Установою облігаціями. Зазначені операції є звичайними та здійснювалися Установою на ринкових умовах. Кошти в суб’єктах господарювання, що контролюються державою Залишки та операції з підприємствами, що контролюються державою складають: 2023 2022 Залишки на кінець звітного періоду Грошові кошти та їх еквіваленти 71 692 18 705 Випущені боргові цінні папери (номінальна вартість) 3 293 400 3 293 400 Заборгованість перед Міністерством фінансів України (Державний бюджет України) 1 953 334 1 953 334 Операції протягом звітного періоду Процентні доходи 11 530 5 024 Доходи від утримання державних цінних паперів - - Процентні витрати по випущених боргових цінних паперах (350 427) (354 340)

Станом на 31.12.2023 року капітал у дооцінках Установи становить 1 391 тис. грн. (31 грудня 2022 року – 1 944 тис. грн.). Для визначення справедливої вартості необоротних активів, та для відображення її у фінансовій звітності, відповідно до стандартів МСФЗ, Установою була використана оцінка вартості майна, проведена незалежним експертом, суб’єктом оціночної діяльності. Дата здійснення оцінки: станом на 31.12.2019 року, яка базується на Міжнародних стандартах оцінки, МСФЗ 16 «Основні засоби». В результаті прийняття оцінки вартості необоротних активів здійснено дооцінку станом на 31.12.2019 року на суму 1 944 тис. грн., яку відображено у власному капіталі ДІУ (капітал в дооцінках), у Звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід. Установа в 2019 році здійснила переоцінку основних засобів, нематеріальних активів та відобразила їх дооцінку в сумі 1 944 тис. грн. в статті «Капітал в дооцінках» з огляду на перевищення балансової вартості активів в фінансовому обліку над балансовою вартістю активу в податковому обліку. Також, станом на 31.12.2019 Установою було відображено відстрочене податкове зобов’язання у звіті про прибутки і збитки. Станом на 31.12.2023 року резервний фонд Установи становить 11 918 тис. грн. (31 грудня 2022 року – 11 918 тис. грн.). Відповідно до ст. 30 Статуту Установи формування резервного фонду здійснюється у розмірі не менш як 5% суми чистого прибутку, який залишається у розпорядженні Установи за результатами звітного періоду після сплати всіх зобов’язань, у тому числі податків, зборів (обов’язкових платежів), строк погашення яких настав. Установа за 2023 рік відрахувань до резервного фонду не здійснювала і не використовувала резервний фонд.

Ця фінансова звітність була підготовлена на основі принципу історичної̈ собівартості, з коригуваннями на первісне визнання фінансових інструментів за справедливою вартістю, за винятком оцінки основних засобів, які оцінюються за переоціненою вартістю, активів, утримуваних для продажу (запасів), які оцінюються за найменшою з двох величин – балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції̈, пов’язаних з продажем. Фінансова звітність представлена в гривнях, а всі суми округлені до тисячі (тис.), якщо не вказано інше. Для складання фінансової звітності керівництво виконує оцінку відображених у фінансової звітності активів, пасивів, доходів та витрат виходячи з концепції безперервного функціонування. Фінансова звітність за 2023 рік складена на основі відповідних бухгалтерських регістрів, дані яких були належним чином скориговані та рекласифіковані з метою їх об'єктивного уявлення, відповідно до МСФЗ. Установа має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням, веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність відповідно до законодавства. Фінансова звітність Установи станом на 31.12.2023 року складена у відповідності до МСФЗ в редакції Ради МСФЗ та тлумачень Комітету з тлумачень Міжнародної̈ фінансової̈ звітності, та повною мірою відповідає усім вимогам МСФЗ та Закону України «Про бухгалтерський̆ облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16 липня 1999 року щодо складання фінансової̈ звітності. Установа веде облік своїх операцій та подає звітність відповідно до вимог законодавства та Статуту Установи. Фінансова звітність за 2023 рік підготовлена відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», містить достовірне та об’єктивне подання інформації про стан активів, пасивів, фінансовий стан, прибутки та збитки. Юридичних осіб, які перебувають під контролем ДІУ, Державна іпотечна установа не має. Фінансова звітність за 2023 рік розкриває всі відомі питання, які мають відношення до здатності Установи продовжувати діяльність, у тому числі істотні умови, події і плани керівництва.

Умовні зобов’язання не визнаються у фінансовій звітності. Вони розкриваються у примітках до фінансової звітності, за виключенням випадків, коли ймовірність відтоку ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, є незначною. Умовні активи не визнаються у фінансовій звітності, але розкриваються у примітках, якщо існує достатня ймовірність надходження економічних вигід.

Відстрочені податкові активи визнаються щодо податкових збитків в тій мірі, в якій існує значна ймовірність того, що буде отримано оподатковуваний прибуток, на який можуть бути зараховані збитки. Для визначення суми відстрочених податкових активів, яку можна визнати у фінансовій звітності на підставі ймовірних строків та розміру майбутнього оподатковуваного прибутку, а також майбутніх стратегій податкового планування, необхідно припущення.

Амортизація розраховується прямолінійним методом з метою списання вартості основних засобів та нематеріальних активів до їх залишкової вартості протягом очікуваного терміну корисного використання.

Припинення визнання фінансових активів та фінансових зобов’язань (i) Фінансові активи Установа припиняє визнання фінансового активу тоді і лише тоді, коли: • спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такого фінансового активу; або • вона передає фінансовий актив і таке передавання відповідає критеріям для припинення визнання. Якщо внаслідок передавання відбувається припинення визнання фінансового активу в цілому, але передавання тягне за собою одержання Установою нового фінансового активу або взяття нею на себе нового фінансового зобов'язання або зобов'язання з обслуговування, то Установа визнає новий фінансовий актив, нове фінансове зобов'язання або зобов'язання з обслуговування за справедливою вартістю. При припиненні визнання фінансового активу в цілому різниця між: • балансовою вартістю (визначеною на дату припинення визнання) та • одержаною компенсацією (включаючи всі одержані нові активи мінус усі прийняті нові зобов'язання) визнається в прибутку чи збитку. (ii) Фінансові зобов’язання Установа виключає фінансове зобов'язання (або частину фінансового зобов'язання) зі свого звіту про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли воно погашається: тобто тоді, коли зобов'язання, передбачене договором, виконано або анульовано, або коли сплив термін його виконання. Обмін борговими інструментами з суттєво відмінними умовами між існуючим позичальником та Установою обліковується як погашення первісного фінансового зобов'язання й визнання нового фінансового зобов'язання. Подібним чином і значна модифікація умов існуючого фінансового зобов'язання або його частини (незалежно від того, чи пов’язана ця зміна з фінансовими труднощами боржника) обліковується як погашення первісного фінансового зобов'язання та визнання нового фінансового зобов'язання. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов'язання (або частини фінансового зобов'язання), яке було погашене або передане іншій стороні, та виплаченою компенсацією, включаючи будь-які передані негрошові активи або прийняті зобов'язання, визнається в прибутку або збитку.

Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються на дату балансу за справедливою вартістю за вирахуванням резерву зменшення корисності активу. Грошові кошти та їх еквіваленти для цілей складання звіту про рух грошових коштів включають грошові кошти в касі та депозити в банках на вимогу чи з початковим терміном розміщення 3 місяці або менше.

Витрати на заробітну плату, соціальні внески до державних фондів України, оплачувані річні відпустки та лікарняні, а також премії та винагороди нараховуються у тому році, в якому відповідні послуги надавались працівниками Установи. В Установи відсутнє юридичне або конструктивне зобов’язання здійснювати пенсійні або інші подібні виплати, крім єдиного соціального внеску.

Справедлива вартість фінансових інструментів визначена як ціна, яка була б отримана за продаж активу чи сплачена за передачу зобов’язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. При оцінці справедливої вартості фінансових інструментів Установа використовує різні методи і робить припущення, виходячи з ринкових умов, актуальних на звітну дату. Балансова вартість фінансових активів і зобов’язань зі строком погашення менше одного року, за вирахуванням будь яких очікуваних коригувань, вважається їх справедливою вартістю. Справедлива вартість довгострокових фінансових зобов’язань оцінюється за допомогою дисконтування майбутніх грошових потоків за договорами з поточною ринковою відсотковою ставкою, доступною для Установи за аналогічними фінансовими інструментами. Для визначення ставки дисконтування Установа використовує офіційні статистичні дані НБУ (https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#2fs) на дату здійснення операції, за посиланням, розділ Вартість кредитів за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафту).

Установа класифікує фінансові активи як такі, що надалі оцінюються за амортизованою собівартістю, за справедливою вартістю через інший сукупний дохід або справедливою вартістю через прибуток або збиток, на основі обох таких критеріїв: • бізнес-моделі з управління фінансовими активами; та • установленими договором характеристиками грошових потоків за фінансовим активом. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю в разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: • фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для одержання договірних грошових потоків; і • договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: • фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів; і • договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо він не оцінюється за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Установа припиняє визнання фінансового активу тоді і лише тоді, коли: • спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такого фінансового активу; або • вона передає фінансовий актив і таке передавання відповідає критеріям для припинення визнання. Якщо внаслідок передавання відбувається припинення визнання фінансового активу в цілому, але передавання тягне за собою одержання Установою нового фінансового активу або взяття нею на себе нового фінансового зобов'язання або зобов'язання з обслуговування, то Установа визнає новий фінансовий актив, нове фінансове зобов'язання або зобов'язання з обслуговування за справедливою вартістю. При припиненні визнання фінансового активу в цілому різниця між: • балансовою вартістю (визначеною на дату припинення визнання) та • одержаною компенсацією (включаючи всі одержані нові активи мінус усі прийняті нові зобов'язання) визнається в прибутку чи збитку.

(i) Первісне визнання Установа визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у своєму звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Установа стає стороною договірних положень щодо інструмента. Безумовна дебіторська та кредиторська заборгованість визнається як активи або зобов'язання тоді, коли Установа стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне право одержати грошові кошти або юридичне зобов'язання сплатити грошові кошти. Активи, що придбаваються, та зобов'язання, що приймаються внаслідок твердого зобов’язання придбати або продати товари чи послуги, зазвичай не визнаються доти, доки як мінімум, одна зі сторін не виконає свою частину договору. (іі) Первісна оцінка фінансових інструментів Установа під час первісного визнання оцінює фінансовий актив або фінансове зобов’язання за його справедливою вартістю плюс або мінус (у випадку фінансового активу або фінансового зобов'язання, що не оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток) витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу чи фінансового зобов'язання. Справедливою вартістю фінансового інструмента при первісному визнанні зазвичай є ціна операції (тобто справедлива вартість наданої або одержаної компенсації).

Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо він не оцінюється за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Установа класифікує всі фінансові зобов'язання як такі, що у подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю, за винятком: • фінансових зобов'язань, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Такі зобов'язання, включаючи похідні інструменти, що є зобов'язаннями, надалі оцінюються за справедливою вартістю; • фінансових зобов'язань, що виникають у разі невідповідності передавання фінансового активу критеріям для припинення визнання або в разі застосування підходу подальшої участі; • договорів фінансової гарантії; • зобов'язань із надання позики за ставкою відсотка, нижчою від ринкової. Установа виключає фінансове зобов'язання (або частину фінансового зобов'язання) зі свого звіту про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли воно погашається: тобто тоді, коли зобов'язання, передбачене договором, виконано або анульовано, або коли сплив термін його виконання. Обмін борговими інструментами з суттєво відмінними умовами між існуючим позичальником та Установою обліковується як погашення первісного фінансового зобов'язання й визнання нового фінансового зобов'язання. Подібним чином і значна модифікація умов існуючого фінансового зобов'язання або його частини (незалежно від того, чи пов’язана ця зміна з фінансовими труднощами боржника) обліковується як погашення первісного фінансового зобов'язання та визнання нового фінансового зобов'язання. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов'язання (або частини фінансового зобов'язання), яке було погашене або передане іншій стороні, та виплаченою компенсацією, включаючи будь-які передані негрошові активи або прийняті зобов'язання, визнається в прибутку або збитку.

Операції в іноземній валюті первісно відображаються у функціональній валюті за офіційним курсом Національного банку України, що діє на дату здійснення операції. Монетарні активи і зобов'язання, деноміновані в іноземній валюті, перераховуються у функціональну валюту за офіційним курсом Національного банку України, що діє на дату складання звіту про фінансовий стан. Всі різниці, що виникають у зв'язку з неторговою діяльністю, обліковуються за статтею «Інші доходи» у звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, перераховуються за офіційними курсами Національного банку України, чинними на дату здійснення первісних операцій. Немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, перераховуються за офіційними курсами Національного банку України, чинними на дату визначення справедливої вартості.

Фінансова звітність представлена в гривнях, яка є функціональною валютою України.

На кожну річну дату балансу (один раз на рік) Установа визнає зменшення корисності основних засобів, якщо є свідчення можливої втрати економічної вигоди.

Під час визначення зменшення корисності та здійснення оцінки очікуваних кредитних збитків для фінансових активів Установа керується вимогами МСФЗ 9. Застосування моделі зменшення корисності відповідно до МСФЗ 9 вимагає від Установи значних професійних суджень щодо того, яким чином зміни економічних факторів впливають на очікувані кредитні збитки, що визнаються шляхом зважування щодо ймовірності їх виникнення. Вимоги МСФЗ 9 у частині зменшення корисності є складними та вимагають застосування суджень і припущень, особливо відносно того, чи відбулося значне збільшення кредитного ризику за фінансовим інструментом з моменту його первісного визнання, а також відносно включення прогнозної інформації в оцінку кредитних збитків. Установа переглядає індивідуально значні кредити та аванси на кожну дату складання звіту про фінансовий стан для того, щоб визначити, чи повинні збитки від знецінення відображатися у звіті про прибутки та збитки. Зокрема, керівництво Установи застосовує припущення, оцінюючи розмір і строки майбутніх грошових потоків для визначення суми очікуваних збитків від знецінення. Такі оціночні значення базуються на припущеннях про ряд факторів, і фактичні результати можуть відрізнятися від оціночних, що призведе до майбутніх змін в резерві. Кредити та аванси, які були оцінені в індивідуальному порядку і не вважаються знеціненими, а також кредити, які не є індивідуально матеріальними і аванси оцінюються на загальній основі за групами активів з аналогічними характеристиками кредитного ризику, для визначення необхідності створення резерву для понесеного збитку, щодо якої існує об'єктивне свідчення знецінення, але вплив якого ще не є очевидним. У процесі оцінки на сукупній основі враховуються дані по кредитному портфелю (наприклад, рівні простроченої заборгованості, використання кредиту, коефіцієнту відношення кредитів до забезпечення і т.д.).

На кожну звітну дату Установа визначає, чи є ознаки можливого знецінення активу. Якщо такі ознаки існують або якщо необхідно виконати щорічну перевірку активу на знецінення, Установа проводить оцінку суми очікуваного відшкодування. Сума очікуваного відшкодування є більшою з наступних величин: справедливої вартості активу або підрозділу, що генерує грошові потоки, за вирахуванням витрат на продажах, або вартості використання активу. Якщо балансова вартість активу або підрозділу, що генерує грошові потоки перевищує суму очікуваного відшкодування, актив вважається знеціненими і списується до суми відшкодування. Вартість використання активу оцінюється шляхом приведення очікуваних грошових надходжень до теперішньої вартості з використанням ставки дисконтування до оподаткування, що відображає поточну ринкову вартість грошей і ризики, властиві даному активу. При визначенні справедливої вартості за вирахуванням витрат на продажах використовується відповідна модель оцінки. Дані розрахунки підкріплюються коефіцієнтами оцінки, котируваннями цін на акції дочірніх компаній, які обертаються на біржі або іншими доступними індикаторами справедливої вартості. На кожну звітну дату Установа визначає, чи є ознаки того, що раніше визнані збитки від знецінення активу, за винятком гудвілу, більше не існують або скоротилися. Якщо така ознака є, Установа визначає суму очікуваного відшкодування активу або підрозділу, що генерує грошові потоки. Раніше визнані збитки від знецінення відновлюються тільки в тому випадку, якщо мала місце зміна в припущеннях, що використовуються для визначення суми очікуваного відшкодування активу, з моменту останнього визнання збитку від знецінення. Відновлення має обмежений характер, тобто балансова вартість активу не повинна перевищувати суму очікуваного відшкодування і балансової вартості, яка була б визначена за вирахуванням амортизації, якби в попередніх періодах не був визнаний збиток від зменшення корисності. Таке відновлення визнається у звіті про прибутки та збитки.

Сума поточного податку на прибуток визначається відповідно до податкового законодавства України. Витрати з податку на прибуток у фінансовій звітності складаються з поточного податку та змін у сумах відстрочених податків. Податкові активи та зобов'язання за поточними податками за поточні і попередні періоди оцінюються як очікувана сума, що має бути відшкодована податковими органами або сплачена податковим органам. Податкові ставки та податкове законодавство, що застосовуються для розрахунку цієї суми, - це ставки і закони, прийняті або фактично прийняті на дату складання звіту про фінансовий стан. Основою для визначення оподатковуваного прибутку є фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку відповідно до МСФЗ з урахуванням можливих коригувань, передбачених Податковим кодексом України, на які збільшується чи зменшується фінансовий результат до оподаткування.

Нематеріальні активи Установи включають вартість програмного забезпечення. Нематеріальний актив визнається тільки в тому випадку, якщо його первісна вартість може бути достовірно визначена, й існує висока ймовірність отримання Установою очікуваних майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням. Нематеріальні активи, придбані окремо, спочатку оцінюються за собівартістю. Після первісного визнання нематеріальні активи відображаються за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення. Нематеріальні активи мають обмежений або невизначений строк корисного використання. Нематеріальні активи з обмеженим строком корисного використання амортизуються протягом строку корисного використання. Строк корисного використання і метод амортизації нематеріальних активів з обмеженим строком корисного використання переглядаються принаймні щорічно в кінці кожного звітного року. Зміна очікуваного строку корисного використання відображається як зміна облікової оцінки. Витрати на амортизацію нематеріальних активів з обмеженим строком корисного використання визнаються у звіті про прибутки та збитки у тій категорії витрат, яка відповідає функції нематеріального активу. Амортизація розраховується з використанням лінійного методу списання вартості нематеріальних активів до їх залишкової вартості протягом очікуваного терміну корисного використання: Строк корисного використання на програмне забезпечення та інші нематеріальні активи складає від 2 до 10 років, відповідно норма амортизації - від 10% до 50% щорічно. Після первісного визнання нематеріальний актив відображається за первісною вартістю за вирахуванням будь-якої подальшої накопиченої амортизації та будь-яких подальших накопичених збитків від зменшення корисності. В 2023 році терміни корисного використання та норми амортизації нематеріальних активів не змінювалися. На кожну річну дату балансу (один раз на рік) Установа визнає зменшення корисності необоротних активів, якщо є свідчення можливої втрати економічної вигоди. Зменшення корисності нематеріальних активів у 2023 році не визнавалось.

Статутний капітал (зареєстрований капітал) Установи складається з частки, що належить Державі в особі Кабінету Міністрів України у розмірі 100%. Розмір статутного капіталу Установи встановлюється та змінюється виключно за рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства фінансів України в порядку визначеному законодавством.

Визначення того, чи є угода орендою, або чи містить вона ознаки оренди, ґрунтується на аналізі змісту угоди. При цьому потрібно встановити, чи залежить виконання угоди від використання конкретного активу або активів і чи переходить право користування активом в результаті даної угоди. (i) Установа як орендар Установа застосовує спрощений метод щодо короткострокової оренди (строк якої менше або дорівнює 12 місяців) та/або оренди, за якою базовий актив має низьку вартість (не більше 30 тис. грн.). В такому випадку актив з права користування та орендне зобов’язання в балансі не визнаються. Орендні платежі визнаються витратами на прямолінійній основі протягом строку оренди. Установа визнає у фінансовій звітності актив у вигляді права на користування та орендне зобов’язання на підставі дисконтованих орендних платежів зважаючи на строк оренди більше 12 місяців. Установа використовує модель «право на користування майном», відображає амортизацію та відсоткові витрати протягом строку оренди. Для визначення ставки дисконтування Установа використовує офіційні статистичні дані НБУ (Вартість кредитів за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафту). Ставка відсотка в оренді – це відсоткова ставка довгострокового кредитування, яку заплатила б Установа, щоб запозичити на строк оренди необхідні кошти для отримання активу у вигляді права на користування за подібних економічних умов. Установа як орендар, відповідно до договору оренди (акту приймання-передачі нежилого приміщення, іншого активу – далі базовий актив), визнає у фінансовій звітності актив у вигляді права на користування та орендне зобов’язання на підставі дисконтованих орендних платежів зважаючи на строки оренди більше 12 місяців в обмін на компенсацію. На дату початку оренди в бухгалтерському обліку Установи визнається актив з права користування та орендне зобов’язання. Актив з права користування оцінюється за собівартістю (первісною вартістю), яка включає в себе: · суму первісної оцінки орендного зобов’язання; · орендні платежі, які отримані на дату початку оренди, за вирахуванням отриманих знижок до оренди; · первісні прямі витрати; · оцінку витрат з демонтажу базового активу, відновлення активу до стана, що вимагається строками та умовами оренди. На дату початку оренди Установа оцінює орендне зобов’язання за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на таку дату. Орендні платежі дисконтуються, застосовуючи ставку відсотка в оренді. Для подальшої оцінки активу з права користування застосовується модель обліку за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків внаслідок зменшення корисності, та з коригуванням на будь-яку переоцінку орендного зобов’язання. Якщо актив списаний до нуля, подальше зменшення в результаті переоцінки зобов'язання відображається в прибутках і збитках. Балансова вартість активу у формі права користування коригується на суму переоцінки зобов’язання по оренді, крім випадків, коли ця балансова вартість вже була знижена до нуля або вказана зміна зобов’язання по оренді пов’язана із змінним орендним платежем, який не залежить від того чи іншого індексу або ставки. Актив з права користування амортизується з дати початку оренди до більш ранньої з двох таких дат: кінець строку корисного використання активу з правом користування або кінець строку оренди (з урахуванням можливих пролонгацій). Змінні орендні платежі, які залежать від ставки/індексу (наприклад, інфляція, процентні ставки, ринкові ціни) включаються в зобов’язання по оренді. Орендні платежі не включають витрати на обслуговування, податки, що сплачуються або компенсуються орендодавцю, страхування. Після дати початку оренди орендне зобов’язання оцінюється таким чином: а) збільшуючи балансову вартість на відсоткові витрати за фінансовим орендним зобов’язанням; б) зменшуючи балансову вартість на суми здійснених орендних платежів; та в) переоцінюючи балансову вартість з метою відобразити будь-які переоцінки або модифікації оренди, або з метою перегляду фіксованих платежів. Після дати початку оренди Установа визнає у прибутку/збитку такі обидві складові: а) відсоток за орендним зобов’язанням; та б) змінні орендні платежі, не включені в оцінку орендного зобов’язання періоду. Амортизація об'єкту оренди (базового активу) нараховується із застосуванням прямолінійного методу. При оприбуткуванні капітальних інвестицій в орендовані основні засоби строк корисного використання визначається як строк оренди. (ii) Установа як орендодавець Договори оренди, за якими у Установи залишаються практично всі ризики і вигоди від володіння активом, класифікуються як операційна оренда. Початкові прямі витрати, понесені при укладенні договорів операційної оренди, включаються до балансової вартості орендованого активу і визнаються протягом терміну оренди на тій же основі, що і дохід від оренди. Умовні платежі по оренді визнаються як виручка в тому періоді, в якому вони були отримані. Відповідно до МСФЗ Установа класифікує передачу нерухомого майна у фінансовий лізинг як операції з фінансової оренди. В момент передачі базового активу в оренду Установа визнає дохід від реалізації переданого активу і одночасно відображає в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість у сумі, що дорівнює чистій інвестиції в оренду. Для первісної оцінки вартості чистої інвестиції в оренду, керівництво Установи використовує відсоткову ставку, що закладена в договорах оренди. Під час подальшої оцінки Установа визнає фінансовий дохід протягом строку оренди на основі моделі, яка відображає сталу періодичну ставку прибутковості на чисті інвестиції орендодавця в оренду. Для зменшення і основної суми боргу, і незаробленого фінансового доходу здійснюється зменшення валових інвестицій в оренду на орендні платежі, які відносяться до облікового періоду.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що Установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Для цілей бухгалтерського обліку Установа включає до запасів: • матеріальні цінності, що призначені для обслуговування Установи й адміністративних потреб; • товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються Установою з метою подальшого продажу (безоплатного передавання); • малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються 16 протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Придбані (отримані) запаси зараховуються на баланс Установи за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є їх собівартість. Оцінка запасів при їх вибутті здійснюється Установою за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання. Особливості обліку операцій з квартирами. Виконуючи відповідні рішення Кабінету Міністрів України, Установа здійснює операції з придбання та наступної передачі квартир. Для цілей бухгалтерського обліку Установа класифікує придбані квартири як запаси (товари). Придбані квартири зараховуються на баланс Установи за первісною вартістю. Первісною вартістю придбаної Установою квартири є її собівартість, яка дорівнює сумі коштів, які сплачено продавцю цієї квартири згідно з умовами відповідного договору. Під час передачі квартири у фінансовий лізинг, списуються з рахунку запасів витрати за собівартістю (первісною вартістю) за придбаною квартирою для подальшої передачі (реалізації) цієї квартири у фінансовий лізинг та одночасно визнається фінансовий інструмент – договір фінансового лізингу.

Взаємозалік фінансових активів та фінансових зобов'язань з відображенням нетто-суми в звіті про фінансовий стан (баланс) здійснюється тоді, і тільки тоді, коли існує юридично закріплене право провести взаємозалік визнаних сум і намір провести розрахунки на нетто-основі, або реалізувати актив одночасно з врегулюванням зобов'язання. Це, як правило, не виконується щодо генеральних угод про взаємозалік, і відповідні активи і зобов'язання відображаються в балансі в повній сумі.

Основні засоби (включаючи обладнання, яке утримується за договорами операційної оренди, відповідно до яких Установа виступає в якості орендодавця) відображаються за первісною вартістю, без урахування витрат на повсякденне обслуговування, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопиченого збитку від знецінення. Зміни очікуваного терміну корисного використання та методу амортизації відображаються як зміни облікової оцінки. Амортизація розраховується прямолінійним методом з метою списання вартості основних засобів до їх залишкової вартості протягом очікуваного терміну корисного використання. Земля не амортизується. Очікувані терміни корисного використання наступні: а. Будівлі 20 років б. Передавальні пристрої 10 років в. Меблі та обладнання 5 років г. Комп’ютери 5 років д. Транспортні засоби 5 років Припинення визнання об'єкта основних засобів відбувається у разі його вибуття або якщо його використання не пов'язане з отриманням майбутніх економічних вигод. Дохід або витрати, що виникають в результаті припинення визнання активу (розраховані як різниця між чистою виручкою від реалізації та балансовою вартістю активу), визнаються в звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід за той рік, в якому було припинено визнання. Після визнання активом, об’єкт основних засобів (справедливу вартість якого можна достовірно оцінити) обліковується за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки мінус будь-яка подальша накопичена амортизація та подальші накопичені збитки від зменшення корисності. Переоцінка може проводиться кожні три або п’ять років у разі значної зміни справедливої вартості об’єктів основних засобів. В 2023 році терміни корисного використання та норми амортизації основних засобів не змінювалися. На кожну річну дату балансу (один раз на рік) Установа визнає зменшення корисності основних засобів, якщо є свідчення можливої втрати економічної вигоди. Зменшення корисності основних засобів у 2023 році не визнавалось.

Установа здійснює перекласифікацію всіх охоплених відповідними змінами фінансових активів тоді й лише тоді, коли вона змінює свою бізнес-модель управління фінансовими активами. Установа не проводить перекласифікації жодних фінансових зобов'язань.

Установа здійснює діяльність в одному економічному сегменті – іпотечне кредитування та одному географічному сегменті – Україна. Відповідно інформація за сегментами не надається.

Згідно з МСБО 24 пов'язані сторони — сторони вважаються зв'язаними, якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною. Операція зі зв'язаною стороною — обмін ресурсами або зобов'язаннями між зв'язаними сторонами незалежно від того, чи призначається ціна. При розгляді взаємовідносин кожної можливої пов’язаної сторони особлива увага надається змісту відносин, а не лише їх юридичній формі. Відносини контролю Єдиним засновником та власником Установи є Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України. Діяльність Установи регламентується актами Кабінету Міністрів України, зокрема Статутом Установи. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1054 «Деякі питання Державної іпотечної установи», ДІУ було віднесено до сфери управління Міністерства фінансів України, а з 02.12.2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1285 від 02.12.2021 року до сфери управління Міністерства економіки України. Таким чином, Міністерство економіки України має суттєвий вплив на Установу. Органами управління Установи до 08.09.2021 виступали наглядова рада і правління. Персональний склад наглядової ради затверджувався Міністерством фінансів України. Відповідно абз.2 п.5 Порядку здійснення заходів, пов’язаних з приєднанням Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року №945 «Деякі питання приєднання Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія», з дня затвердження персонального складу комісії з реорганізації ДІУ повноваження наглядової ради та правління Державної іпотечної установи припиняються. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 року № 1265 «Питання передачі цілісного майнового комплексу Державної іпотечної установи та повноважень з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» встановлено передати цілісний майновий комплекс Державної іпотечної установи із сфери управління Міністерства фінансів до сфери управління Міністерства економіки України. Також, цією постановою передаються повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі ПрАТ «Укрфінжитло» Міністерству економіки України. Відповідно, операції та залишки за розрахунками з пов'язаними сторонами складаються з операцій з державою, в особі органів державної влади, які контролюють Установу, з українськими компаніями, що пов'язані з державою (як безпосередньо, так і опосередковано знаходяться під контролем і суттєвим впливом держави), а також іншими пов’язаними особами, що включають провідний управлінський персонал Установи; керівника юридичної особи, яка має істотну участь в Установі; споріднену особу Установи; афілійовану особу Установи; керівника, контролера спорідненої особи Установи; керівника, контролера афілійованої особи Установи; членів сім'ї фізичної особи, яка є провідним управлінським персоналом Установи, керівником, контролером спорідненої особи, керівником, контролером афілійованої особи (членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік (дружина), діти або батьки як фізичної особи, так і її чоловіка (дружини), а також чоловік (дружина) будь-кого з дітей або батьків фізичної особи); юридичну особу, в якій члени сім'ї фізичної особи, яка є провідним управлінським персоналом Установи, керівником, контролером спорідненої особи, керівником, контролером афілійованої особи, є керівниками або контролерами. Провідний управлінський персонал Установи – голова та члени комісії з реорганізації Установи, головний бухгалтер Установи, керівник підрозділу внутрішнього аудиту Установи, керівники та члени колегіальних органів Установи (комітетів). Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2021 року № 527 «Про реорганізацію Державної іпотечної установи», затверджено персональний склад комісії з реорганізації Державної іпотечної установи. Наказом Міністерства економіки України від 16.01.2023 року №334 « Про внесення змін до складу комісії з реорганізації Державної іпотечної установи» внесені зміни до складу комісії з реорганізації ДІУ. До складу комісії включено працівників ДІУ, представників Укрфінжитла, Міністерства економіки України, Головного управління ДПС у м. Києві, Фонду державного майна України. Грошова винагорода та інші виплати членам комісії, які не є працівниками ДІУ, не передбачені.

ДЕРЖАВНА ІПОТЕЧНА УСТАНОВА

Державна організація (установа, заклад)

Україна

бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 201, ПЕЧЕРСЬКИЙ р-н, м. КИЇВ, М. КИЇВ, М.КИЇВ обл., 01133, Україна

бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 201, ПЕЧЕРСЬКИЙ р-н, м. КИЇВ, М. КИЇВ, М.КИЇВ обл., 01133, Україна

Філії відсутні

Відповідно до п. 10 Статуту Установа має право здійснювати такі операції: - надання фінансових кредитів фінансовим установам з метою видачі іпотечних кредитів фізичним особам на придбання (будівництво) житла, зокрема на умовах індивідуального житлового будівництва; - надання фінансових кредитів фінансовим установам з метою фінансування будівництва житла; - набуття права власності на об’єкти житлової нерухомості з метою подальшої передачі таких об’єктів у фінансовий лізинг громадянам України та здійснення розпорядження такими об’єктами до повного викупу та відчуження - набуття прав вимоги за іпотечними кредитами, наданими іпотечними кредиторами відповідно вимог Установи; - здійснення інвестиційної діяльності, включаючи придбання та продаж цінних паперів, в тому числі облігацій; - здійснення внутрішніх та зовнішніх запозичень грошових коштів, у тому числі шляхом емісії та випуску цінних паперів та (або) інших фінансових інструментів, та в інших формах, не заборонених законодавством; - набуття прав власності та здійснення розпорядження майном або майновими правами, у відношенні до яких застосовуються процедури звернення стягнення, та яке заставлене у забезпечення за кредитними зобов’язаннями перед Установою; - здійснення довірчого управління фінансовими активами з метою фінансування будівництва та реконструкції житла; - розміщення власних і залучених грошових коштів, у тому числі у фінансові інструменти, не заборонені законодавством; - залучення коштів від юридичних осіб, у тому числі іноземних інвестицій та кредитів, з метою фінансування житлового будівництва; - розроблення та реалізація інвестиційних проєктів, спрямованих на фінансування забезпечення громадян України житлом, супроводження інвестиційних проєктів та здійснення контролю за їх реалізацією; - отримання та надання фінансових кредитів від імені Установи під гарантії Кабінету Міністрів України або іншого уповноваженого державою згідно із законодавством органу; - співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, урядовими, неурядовими організаціями та фінансовими установами з питань залучення фінансових ресурсів в економіку України. Види діяльності за КВЕД-2010: 64.92 Інші види кредитування. 94.91 Фінансовий лізинг 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) н.в.і.у. 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення. 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

Фінансова звітність Установи станом на 31.12.2023 року складена у відповідності до МСФЗ в редакції Ради МСФЗ та тлумачень Комітету з тлумачень Міжнародної̈ фінансової̈ звітності, та повною мірою відповідає усім вимогам МСФЗ та Закону України «Про бухгалтерський̆ облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16 липня 1999 року щодо складання фінансової̈ звітності.

24 лютого 2022 року російська федерація почала воєнні дії проти України. Військова агресія та запровадження військового стану негативно впливають на економіку України та в певній мірі на світову економіку, підвищують відповідні макроекономічні та інші ризики в Україні (операційні, валютні, ліквідності, кредитні, тощо), призводять до суттєвої курсової нестабільності, обмеження доступу або втрати компаніями України активів та ліквідності, значного погіршення бізнес-середовища, та інших негативних факторів. Перспективи української економіки у 2024 та 2025 роках є дуже невизначеними й залежатимуть від багатьох чинників, зокрема від припинення бойових дій та початку відновлювальних робіт. За оцінками Світового банку, лише фізична відбудова промисловості, інфраструктури, шкіл та житлових кварталів може сягнути більше 500 мільярдів доларів США. Аналогічні оцінки надають Європейський Союз та ООН. Установа продовжує оцінювати ефект впливу від повномасштабної агресії росії проти України та зміни економічних умов на свою діяльність, фінансовий стан, фінансові результати. Остаточна оцінка втрат економіки від війни росії проти України насамперед залежатиме від тривалості воєнних дій та наслідки цих дій передбачити вкрай складно. Таким чином, на сьогодні існує суттєва невизначеність, пов’язана із непередбачуваним наразі впливом військових дій на території України, що триває, на припущення, що лежать в основі оцінок керівництва, яка може поставити під сумнів здатність Установи продовжувати свою діяльність на безперервній основі, і, отже, вона не зможе реалізувати свої активи та погасити зобов’язання за звичайного перебігу господарської діяльності. Керівництво вважає, що вживає всі належні заходи для підтримки стабільної діяльності Установи, необхідні за існуючих обставин. Ця фінансова звітність не містить коригувань, які могли б бути результатом таких ризиків. Вони будуть відображені у фінансовій звітності щойно будуть ідентифіковані та зможуть бути оцінені.

В єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДІУ внесений запис №1000701270048041728 щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. Станом на 31.12.2023 р. триває процес реорганізації. Станом на дату затвердження фінансової звітності в Україні продовжуються бойові дії, частина територій півдня та сходу тимчасово окуповані, боротьба за які продовжується. Враховуючи, що негативні наслідки продовження воєнних дій можуть вплинути в майбутньому, з метою оцінки ситуації, побудови належних прогнозів у подальшому при потребі Установа буде регулярно відслідковувати дефолти за іпотечними кредитами та фінансовим лізингом та проводити оцінку таких ризиків. Непередбачуваність сценаріїв подальшого розгортання воєнних дій не дає змоги точно оцінити, яка частка клієнтів зможе повернутися до нормального обслуговування кредитів і в якому часовому горизонті. Установа проводить інвентаризацію активів та зобов’язань з урахуванням обмежень, які є наслідками воєнних дій. Вартість активів, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях або територіях, де тривають активні бойові дії, що не дають можливості безпечно провести процедури інвентаризації, складає 137 140 тис. грн. На даний момент вплив економічної кризи та політичної нестабільності, а також їхнє остаточне врегулювання, неможливо передбачити, та відповідні ризики неможливо оцінити з достатньою вірогідністю. Неможливо також визначити в якій мірі нестабільність і відповідні ризики та їх реалізація можуть негативно вплинути на економіку України загалом та зокрема операційну діяльність Установи у майбутньому. Керівництву Установи не відомі інші факти або події після дати балансу 31 грудня 2023 року, які могли б негативно вплинути на подальшу діяльність, а також потребують коригування фінансової звітності Установи за 2023 рік.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2021 р. №527 було утворено Комісію з реорганізації Державної іпотечної установи. Відповідно до частини четверної статті 105 Цивільного кодексу України з моменту утворення Комісії до неї перейшли повноваження щодо управління справами Установи. Головою комісії з реорганізації у 2021 році ДІУ призначено Притулу Єгора Михайловича. Наказом Міністерства економіки України від 14.12.2023 р. №19445 внесено зміни до складу комісії з реорганізації ДІУ та призначено головою комісії з реорганізації ДІУ Вербицького Дмитра Віталійовича. З дня внесення запису про прийняття рішення щодо припинення Установи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань право підписувати документи з питань, пов’язаних з управлінням справами Установи, надається голові комісії з реорганізації.

2024-02-26

24 лютого 2022 року російська федерація почала воєнні дії проти України. Військова агресія та запровадження військового стану негативно впливають на економіку України та в певній мірі на світову економіку, підвищують відповідні макроекономічні та інші ризики в Україні (операційні, валютні, ліквідності, кредитні, тощо), призводять до суттєвої курсової нестабільності, обмеження доступу або втрати компаніями України активів та ліквідності, значного погіршення бізнес-середовища, та інших негативних факторів. Перспективи української економіки у 2024 та 2025 роках є дуже невизначеними й залежатимуть від багатьох чинників, зокрема від припинення бойових дій та початку відновлювальних робіт. За оцінками Світового банку, лише фізична відбудова промисловості, інфраструктури, шкіл та житлових кварталів може сягнути більше 500 мільярдів доларів США. Аналогічні оцінки надають Європейський Союз та ООН. Установа продовжує оцінювати ефект впливу від повномасштабної агресії росії проти України та зміни економічних умов на свою діяльність, фінансовий стан, фінансові результати. Остаточна оцінка втрат економіки від війни росії проти України насамперед залежатиме від тривалості воєнних дій та наслідки цих дій передбачити вкрай складно. Таким чином, на сьогодні існує суттєва невизначеність, пов’язана із непередбачуваним наразі впливом військових дій на території України, що триває, на припущення, що лежать в основі оцінок керівництва, яка може поставити під сумнів здатність Установи продовжувати свою діяльність на безперервній основі, і, отже, вона не зможе реалізувати свої активи та погасити зобов’язання за звичайного перебігу господарської діяльності. Керівництво вважає, що вживає всі належні заходи для підтримки стабільної діяльності Установи, необхідні за існуючих обставин. Ця фінансова звітність не містить коригувань, які могли б бути результатом таких ризиків. Вони будуть відображені у фінансовій звітності щойно будуть ідентифіковані та зможуть бути оцінені.

Згідно з МСБО 24 пов'язані сторони — сторони вважаються зв'язаними, якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною. Операція зі зв'язаною стороною — обмін ресурсами або зобов'язаннями між зв'язаними сторонами незалежно від того, чи призначається ціна. При розгляді взаємовідносин кожної можливої пов’язаної сторони особлива увага надається змісту відносин, а не лише їх юридичній формі. Відносини контролю Єдиним засновником та власником Установи є Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України. Діяльність Установи регламентується актами Кабінету Міністрів України, зокрема Статутом Установи. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1054 «Деякі питання Державної іпотечної установи», ДІУ було віднесено до сфери управління Міністерства фінансів України, а з 02.12.2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1285 від 02.12.2021 року до сфери управління Міністерства економіки України. Таким чином, Міністерство економіки України має суттєвий вплив на Установу. Органами управління Установи до 08.09.2021 виступали наглядова рада і правління. Персональний склад наглядової ради затверджувався Міністерством фінансів України. Відповідно абз.2 п.5 Порядку здійснення заходів, пов’язаних з приєднанням Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року №945 «Деякі питання приєднання Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія», з дня затвердження персонального складу комісії з реорганізації ДІУ повноваження наглядової ради та правління Державної іпотечної установи припиняються. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 року № 1265 «Питання передачі цілісного майнового комплексу Державної іпотечної установи та повноважень з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» встановлено передати цілісний майновий комплекс Державної іпотечної установи із сфери управління Міністерства фінансів до сфери управління Міністерства економіки України. Також, цією постановою передаються повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі ПрАТ «Укрфінжитло» Міністерству економіки України. Відповідно, операції та залишки за розрахунками з пов'язаними сторонами складаються з операцій з провідним управлінським персонал Установи; керівником юридичної особи, яка має істотну участь в Установі; спорідненими особами Установи; афілійованими особами Установи; керівником, контролером спорідненої особи Установи; керівником, контролером афілійованої особи Установи; членами сім'ї фізичної особи, яка є провідним управлінським персоналом Установи, керівником, контролером спорідненої особи, керівником, контролером афілійованої особи (членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік (дружина), діти або батьки як фізичної 3 особи, так і її чоловіка (дружини), а також чоловік (дружина) будь-кого з дітей або батьків фізичної особи); юридичними особами, в якій члени сім'ї фізичної особи, яка є провідним управлінським персоналом Установи, керівником, контролером спорідненої особи, керівником, контролером афілійованої особи, є керівниками або контролерами. Враховуючи вимоги МСБО 24 «Розкриття інформації про пов'язані сторони», суб’єкт господарювання, пов’язаний з органами влади – суб’єкт господарювання, який контролюється, перебуває під спільним контролем або суттєвим впливом органу влади, а саме органи влади та особи, державної форми власності та державні підприємства не є пов’язаними особами з Установою. Протягом звітного періоду Установа здійснювала такі операції з іншими суб’єктами господарювання, що контролюються державою: відкриття рахунків та розміщення коштів на них, погашення та виплату відсотків за емітованими Установою облігаціями. Зазначені операції є звичайними та здійснювалися Установою на ринкових умовах. Кошти в суб’єктах господарювання, що контролюються державою Залишки та операції з підприємствами, що контролюються державою складають: 2023 2022 Залишки на кінець звітного періоду Грошові кошти та їх еквіваленти 71 692 18 705 Випущені боргові цінні папери (номінальна вартість) 3 293 400 3 293 400 Заборгованість перед Міністерством фінансів України (Державний бюджет України) 1 953 334 1 953 334 Операції протягом звітного періоду Процентні доходи 11 530 5 024 Доходи від утримання державних цінних паперів - - Процентні витрати по випущених боргових цінних паперах (350 427) (354 340)

Згідно з МСБО 24 пов'язані сторони — сторони вважаються зв'язаними, якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною. Операція зі зв'язаною стороною — обмін ресурсами або зобов'язаннями між зв'язаними сторонами незалежно від того, чи призначається ціна. При розгляді взаємовідносин кожної можливої пов’язаної сторони особлива увага надається змісту відносин, а не лише їх юридичній формі.

Враховуючи вимоги МСБО 24 «Розкриття інформації про пов'язані сторони», суб’єкт господарювання, пов’язаний з органами влади – суб’єкт господарювання, який контролюється, перебуває під спільним контролем або суттєвим впливом органу влади, а саме органи влади та особи, державної форми власності та державні підприємства не є пов’язаними особами з Установою. Протягом звітного періоду Установа здійснювала такі операції з іншими суб’єктами господарювання, що контролюються державою: відкриття рахунків та розміщення коштів на них, погашення та виплату відсотків за емітованими Установою облігаціями. Зазначені операції є звичайними та здійснювалися Установою на ринкових умовах.

Провідний управлінський персонал Установи – голова та члени комісії з реорганізації Установи, головний бухгалтер Установи, керівник підрозділу внутрішнього аудиту Установи, інші працівники Установи, які безпосередньо або опосередковано мають повноваження та є відповідальними за планування, управління та контроль діяльності Установи. Перелік складу провідного управлінського персоналу Державної іпотечною установою затверджений комісією з реорганізації ДІУ від 23.08.2023 № 7. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2021 року № 527 «Про реорганізацію Державної іпотечної установи», затверджено персональний склад комісії з реорганізації Державної іпотечної установи. Наказом Міністерства економіки України від 16.01.2023 року №334 « Про внесення змін до складу комісії з реорганізації Державної іпотечної установи» внесені зміни до складу комісії з реорганізації ДІУ. До складу комісії включено працівників ДІУ, представників Укрфінжитла, Міністерства економіки України, Головного управління ДПС у м. Києві, Фонду державного майна України. Грошова винагорода та інші виплати членам комісії, які не є працівниками ДІУ, не передбачені.

Єдиним засновником та власником Установи є Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України. Діяльність Установи регламентується актами Кабінету Міністрів України, зокрема Статутом Установи. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1054 «Деякі питання Державної іпотечної установи», ДІУ було віднесено до сфери управління Міністерства фінансів України, а з 02.12.2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1285 від 02.12.2021 року до сфери управління Міністерства економіки України.

Основні засоби (включаючи обладнання, яке утримується за договорами операційної оренди, відповідно до яких Установа виступає в якості орендодавця) відображаються за первісною вартістю, без урахування витрат на повсякденне обслуговування, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопиченого збитку від знецінення. Зміни очікуваного терміну корисного використання та методу амортизації відображаються як зміни облікової оцінки. Амортизація розраховується прямолінійним методом з метою списання вартості основних засобів до їх залишкової вартості протягом очікуваного терміну корисного використання. Земля не амортизується. Очікувані терміни корисного використання наступні: а. Будівлі 20 років б. Передавальні пристрої 10 років в. Меблі та обладнання 5 років г. Комп’ютери 5 років д. Транспортні засоби 5 років Припинення визнання об'єкта основних засобів відбувається у разі його вибуття або якщо його використання не пов'язане з отриманням майбутніх економічних вигод. Дохід або витрати, що виникають в результаті припинення визнання активу (розраховані як різниця між чистою виручкою від реалізації та балансовою вартістю активу), визнаються в звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід за той рік, в якому було припинено визнання. Після визнання активом, об’єкт основних засобів (справедливу вартість якого можна достовірно оцінити) обліковується за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки мінус будь-яка подальша накопичена амортизація та подальші накопичені збитки від зменшення корисності. Переоцінка може проводиться кожні три або п’ять років у разі значної зміни справедливої вартості об’єктів основних засобів. В 2023 році терміни корисного використання та норми амортизації основних засобів не змінювалися. На кожну річну дату балансу (один раз на рік) Установа визнає зменшення корисності основних засобів, якщо є свідчення можливої втрати економічної вигоди. Зменшення корисності основних засобів у 2023 році не визнавалось.

(2) Фінансові інструменти: первісне визнання та подальша оцінка (i) Первісне визнання Установа визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у своєму звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Установа стає стороною договірних положень щодо інструмента. Безумовна дебіторська та кредиторська заборгованість визнається як активи або зобов'язання тоді, коли Установа стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне право одержати грошові кошти або юридичне зобов'язання сплатити грошові кошти. Активи, що придбаваються, та зобов'язання, що приймаються внаслідок твердого зобов’язання придбати або продати товари чи послуги, зазвичай не визнаються доти, доки як мінімум, одна зі сторін не виконає свою частину договору. (іі) Первісна оцінка фінансових інструментів Установа під час первісного визнання оцінює фінансовий актив або фінансове зобов’язання за його справедливою вартістю плюс або мінус (у випадку фінансового активу або фінансового зобов'язання, що не оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток) витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу чи фінансового зобов'язання. Справедливою вартістю фінансового інструмента при первісному визнанні зазвичай є ціна операції (тобто справедлива вартість наданої або одержаної компенсації). (iii) Класифікація фінансових активів Установа класифікує фінансові активи як такі, що надалі оцінюються за амортизованою собівартістю, за справедливою вартістю через інший сукупний дохід або справедливою вартістю через прибуток або збиток, на основі обох таких критеріїв: • бізнес-моделі з управління фінансовими активами; та • установленими договором характеристиками грошових потоків за фінансовим активом. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю в разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: • фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для одержання договірних грошових потоків; і • договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: • фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів; і • договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо він не оцінюється за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. (iv) Класифікація фінансових зобов'язань Установа класифікує всі фінансові зобов'язання як такі, що у подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю, за винятком: • фінансових зобов'язань, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Такі зобов'язання, включаючи похідні інструменти, що є зобов'язаннями, надалі оцінюються за справедливою вартістю; • фінансових зобов'язань, що виникають у разі невідповідності передавання фінансового активу критеріям для припинення визнання або в разі застосування підходу подальшої участі; • договорів фінансової гарантії; • зобов'язань із надання позики за ставкою відсотка, нижчою від ринкової. (v) Перекласифікація Установа здійснює перекласифікацію всіх охоплених відповідними змінами фінансових активів тоді й лише тоді, коли вона змінює свою бізнес-модель управління фінансовими активами. Установа не проводить перекласифікації жодних фінансових зобов'язань. (3) Припинення визнання фінансових активів та фінансових зобов’язань (i) Фінансові активи Установа припиняє визнання фінансового активу тоді і лише тоді, коли: • спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такого фінансового активу; або • вона передає фінансовий актив і таке передавання відповідає критеріям для припинення визнання. Якщо внаслідок передавання відбувається припинення визнання фінансового активу в цілому, але передавання тягне за собою одержання Установою нового фінансового активу або взяття нею на себе нового фінансового зобов'язання або зобов'язання з обслуговування, то Установа визнає новий фінансовий актив, нове фінансове зобов'язання або зобов'язання з обслуговування за справедливою вартістю. При припиненні визнання фінансового активу в цілому різниця між: • балансовою вартістю (визначеною на дату припинення визнання) та • одержаною компенсацією (включаючи всі одержані нові активи мінус усі прийняті нові зобов'язання) визнається в прибутку чи збитку.

Станом на 31.12.2023 року у складі випущених боргових цінних паперів ДІУ: • іменні відсоткові облігації серії «Е3» в кількості 12 000 штук, номінальною вартістю 100 тис. грн. кожна, балансовою вартістю 1 037 896 тис. грн., з додатковим забезпеченням у вигляді Державної гарантії, яку надано Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року № 13010-05/227. Термін погашення грудень 2029р. В якості забезпечення виконання зобов’язання за Державною гарантією від 11 грудня 2019 року № 13010-05/227 відповідно до умов, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 №961, ДІУ надано квартири, які перебувають у власності Установи, придбані для подальшого продажу або подальшої передачі у фінансовий лізинг за ринковою вартістю 1 205 061 тис. грн.; • іменні відсоткові облігації серії «F3» в кількості 13 000 штук, номінальною вартістю 100 тис. грн. кожна, балансовою вартістю 1 208 935 тис. грн., з додатковим забезпеченням у вигляді Державної гарантії, яку надано Кабінетом Міністрів України 28 грудня 2019 року № 13010-05/286. Термін погашення січень 2030 року. В якості забезпечення виконання зобов’язання за Державною гарантією від 28 грудня 2019 року № 13010-05/286 відповідно до умов, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 №1117, ДІУ надано майнові права на грошові кошти за договорами фінансового лізингу за оціночною вартістю 1 300 114 тис. грн.; • іменні відсоткові облігації серії "D3" в кількості 7 934 штук, номінальною вартістю 100 тис. грн. кожна, балансовою вартістю 793 400 тис. грн., з додатковим забезпеченням у вигляді Державної гарантії, яку надано Кабінетом Міністрів України 26 грудня 2013 року №15010-03/128. Термін погашення облігацій серії "D3" 14.12.2023 року. Станом на 31.12.2023 року облігації серії "D3" знаходяться в процесі погашення. Середньозважена ставка за залученими фінансовими ресурсами на 31.12.2023 року складає 11% річних.

Установа визнає резерв для фінансових активів (коштів на поточних рахунках, депозитах, придбаних державних цінних паперів, кредитів, операцій з фінансового лізингу, договорів фінансової гарантії, іншої дебіторської заборгованості тощо), до яких застосовуються вимоги щодо очікуваних кредитних збитків. Очікувані кредитні збитки – це зважена за ймовірністю оцінка кредитних збитків (тобто теперішня вартість усіх недоотриманих сум грошових коштів за весь очікуваний строк дії фінансового інструмента). Недоотримані суми грошових коштів – це різниця між грошовими потоками, що належать до сплати Установі згідно з договором, і грошовими потоками, одержання яких Установа очікує. Оскільки очікувані кредитні збитки враховують суму і строковість платежів, кредитний збиток виникає навіть у тому разі, коли Установа очікує одержання платежу в повному обсязі, але пізніше договірного строку його сплати. Установа оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання. Критерії збільшення кредитного ризику, стадії кредитного ризику: - у разі прострочення договірних платежів менше ніж на 30 днів, вважається що кредитний ризик не зазнав суттєвого зростання з моменту первісного визнання; - у разі прострочення договірних платежів від 31 до 90 днів, вважається що відбулося значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання; - у разі прострочення договірних платежів більше ніж 91 день, вважається що кредитний ризик зріс суттєво з моменту первісного визнання, існують об’єктивні свідчення знецінення (дефолт). Політика по визначенню складових кредитного ризику (PD, LGD) На підставі судження управлінського персоналу прийнято рішення про застосування при розрахунку резервів під знецінення активів коефіцієнти ймовірності дефолту (PD) та коефіцієнтів втрати в разі дефолту (LGD) (частка втрат у разі дефолту, що залежить від виду застави та рівня покриття боргу заставою), які були визначені на основі значень відповідних показників, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України, та затверджені у внутрішньому порядку Установи. Індивідуальна та групова оцінка Резерв за однорідними активами (поточні рахунки, депозити, придбані державні цінні папери, іпотечні кредити фізичних осіб, операції з фінансового лізингу, інша банківська дебіторська заборгованість, інша дебіторська заборгованість (по господарським операціям) тощо) розраховується на портфельній основі. Станом на звітну дату Установа визнає як резерв під збитки за придбаними або створеними кредитно-знеціненими фінансовими активами лише кумулятивні зміни в розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу з моменту первісного визнання. Установа визнає суму очікуваних кредитних збитків (або здійснює відновлення корисності) як прибуток або збиток від зменшення корисності в прибутку або збитку.

Нематеріальні активи Установи включають вартість програмного забезпечення. Нематеріальний актив визнається тільки в тому випадку, якщо його первісна вартість може бути достовірно визначена, й існує висока ймовірність отримання Установою очікуваних майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням. Нематеріальні активи, придбані окремо, спочатку оцінюються за собівартістю. Після первісного визнання нематеріальні активи відображаються за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення. Нематеріальні активи мають обмежений або невизначений строк корисного використання. Нематеріальні активи з обмеженим строком корисного використання амортизуються протягом строку корисного використання. Період і метод амортизації нематеріальних активів з обмеженим строком корисного використання переглядаються принаймні щорічно в кінці кожного звітного року. Зміна очікуваного строку корисного використання або очікуваної структури споживання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з активом, відображається у фінансовій звітності як зміна періоду або методу амортизації, залежно від ситуації, і враховується як зміна облікової оцінки. Витрати на амортизацію нематеріальних активів з обмеженим строком корисного використання визнаються у звіті про прибутки та збитки у тій категорії витрат, яка відповідає функції нематеріального активу. Амортизація розраховується з використанням лінійного методу списання вартості нематеріальних активів до їх залишкової вартості протягом очікуваного терміну корисного використання: Строк корисного використання на програмне забезпечення та інші нематеріальні активи складає від 2 до 10 років, відповідно норма амортизації - від 10% до 50% щорічно. Після первісного визнання нематеріальний актив відображається за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки, за вирахуванням будь-якої подальшої накопиченої амортизації та будь-яких подальших накопичених збитків від зменшення корисності. Для переоцінки справедливої вартості нематеріальних активів використовується посилання на активний ринок та переоцінювання здійснюється з достатньою регулярністю, щоб на кінець звітного періоду балансова вартість активу суттєво не відрізнялася від його справедливої вартості.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що Установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Для цілей бухгалтерського обліку Установа включає до запасів: • матеріальні цінності, що призначені для обслуговування Установи й адміністративних потреб; • товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються Установою з метою подальшого продажу (безоплатного передавання); • малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються 16 протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Придбані (отримані) запаси зараховуються на баланс Установи за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є їх собівартість. Оцінка запасів при їх вибутті здійснюється Установою за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що Установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Для цілей бухгалтерського обліку Установа включає до запасів: • матеріальні цінності, що призначені для обслуговування Установи й адміністративних потреб; • товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються Установою з метою подальшого продажу (безоплатного передавання); • малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються 16 протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Придбані (отримані) запаси зараховуються на баланс Установи за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є їх собівартість. Оцінка запасів при їх вибутті здійснюється Установою за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання. Особливості обліку операцій з квартирами. Виконуючи відповідні рішення Кабінету Міністрів України, Установа здійснює операції з придбання та наступної передачі квартир. Для цілей бухгалтерського обліку Установа класифікує придбані квартири як запаси (товари). Придбані квартири зараховуються на баланс Установи за первісною вартістю. Первісною вартістю придбаної Установою квартири є її собівартість, яка дорівнює сумі коштів, які сплачено продавцю цієї квартири згідно з умовами відповідного договору. Під час передачі квартири у фінансовий лізинг, списуються з рахунку запасів витрати за собівартістю (первісною вартістю) за придбаною квартирою для подальшої передачі (реалізації) цієї квартири у фінансовий лізинг та одночасно визнається фінансовий інструмент – договір фінансового лізингу.

З 2023 року в Установі почав діяти новий договір оренди нерухомості строком дії до 1 року. При укладенні договору оренди нерухомості на Установу не накладались будь-які обмеження. Згідно з договором оренди нерухомості (нежиле приміщення) Установа не визнавала актив у формі права користування та зобов’язання з оренди. Враховуючи воєнний стан у країні з орендодавцем підписана додаткова угода з оренди офісного приміщення на 2023 рік. Платежі за оренду згідно додаткової угоди можуть змінюватись в залежності від економічного та воєнного стану у країні. Договір можливо подовжити. Нижче представлена інформація про майбутні мінімальні виплати по договору операційної оренди: 31.12.2023 31.12.2022 Менше одного року 5 401 7 561 Від року до п’яти років - - Всього 5 401 7 561

Звіт про рух грошових коштів складено за прямим методом. До складу статті «Інші надходження» Звіту про рух грошових коштів станом за 2023 рік включено надходження грошових коштів на загальну суму 541 тис. грн. (за 2022 – 511 тис. грн.) із них: • перерахування коштів від ВДВС згідно рішень суду - 11 тис. грн. (за 2022 – 12 тис. грн.); • повернення помилково сплачених грошових коштів, інші надходження – 28 тис. грн. (за 2022 – 10 тис. грн.); • надходження від операційної оренди – 0 тис. грн. (за 2022 – 172 тис. грн.); • цільове фінансування – отримані від ФСС лікарняні – 500 тис. грн. (за 2022 – 301 тис. грн.).; • надходження штрафів, пені – 2 тис. грн. (за 2022 – 16 тис. грн.). До складу статті «Інші платежі» Звіту про рух грошових коштів станом за 2023 рік включено надходження грошових коштів на загальну суму 2 408 тис. грн. (за 2022 – 48 705 тис. грн.) із них : • сплату внесків профспілковій організації – 2 254 тис. грн. (за 2022 – 2 447 тис. грн.); • сплата штрафів, пені, інфляційних згідно судових рішень – 143 тис. грн. (за 2022 – 46 231 тис. грн.); • інші платежі – 11 тис. грн. (за 2022 – 27 тис. грн.); На грошові кошти на поточному рахунку у банку нараховують відсотки за плаваючою ставкою, що ґрунтується на щоденних ставках за банківськими депозитами.

Звітність за сегментами Установа здійснює діяльність в одному економічному сегменті – іпотечне кредитування та фінансовий лізинг в одному географічному сегменті – Україна. Відповідно інформація за сегментами не надається.