Верховний суд визнав припиненими зобов’язання ДІУ перед АТ «Дельта Банк»
Постановою Верховного Суду від 29.05.2018р. залишено без задоволення касаційна скарга АТ «Дельта Банк», а рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 року у справі №910/12608/17 визнані вірними. Постанова Верховного Суду набрала законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Таким чином, задоволено позов Державної іпотечної установи (ДІУ) та визнано припиненим зобов`язання ДІУ перед АТ «Дельта Банк» щодо сплати 80,6 млн. грн. відсоткового доходу за сьомий відсотковий період за облігаціями серій «A3», «B3», «C3» (2013 року випуску) шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог.
Отже, позиція АТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про неможливість проведення зарахування однорідних зустрічних вимог після затвердження ліквідаційної маси та реєстру акцептованих вимог кредиторів неплатоспроможного банку, приведе до порушення черговості задоволення вимог кредиторів, не була визнана судом законною підставою.
Верховний Суд відмітив, що «господарськими судами вірно зазначено про те, що п.8 ч.2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» так як і п.4.30 Положення, надають можливість зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії ліквідації, а внесення відповідних змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, не ставиться в залежність від стану формування ліквідаційної маси неплатоспроможного банку».
У рамках судового процесу Верховний суд встановив, що умови передбачені пунктами 16, 17 Положення №3711, зареєстрованого в Мінюсті 07.09.2017 за №1104/ у розумінні п.4-1 ч.1 ст.601 ЦК України, не є законом, такими є умови п.8ч.2 ст.46 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб». Проте даним Законом не ставиться в залежність ані зарахування зустрічних вимог від погашення акцептованих вимог кредиторів відповідної черги, до якої відносяться зустрічні кредиторські вимоги, ані зарахування їх пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги, у разі, якщо обсяг коштів недостатній для повного погашення зобов’язань.
Зокрема, Судом встановлено, що після початку процедури виведення банку з ринку на підставі заяви ДІУ вже було здійснено зустрічне зарахування однорідних вимог між сторонами на суму 161,3 млн. грн., внаслідок якого припинено зобов`язання ДІУ перед Дельта Банком щодо виплати відсоткового доходу за облігаціями серій “А3”, “В3”, “С3” за третій та четвертий відсоткові періоди. Цей факт Дельта Банк визнавав, про що в листопаді 2015 року та січні 2016 року повідомляв ДІУ.
Крім того, Верховний Суд також відмовив у задоволенні касаційної скарги АТ «Дельта Банк» на рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 (в справі №910/4413/17), якими задоволено позовні вимоги ДІУ та визнано припиненим зобов’язання ДІУ перед АТ «Дельта Банк» щодо сплати відсоткового доходу за п`ятий та шостий відсоткові періоди за облігаціями серій «A3», «B3», «C3» у розмірі 161,3 млн. грн.